Австрійський хірург-трансплантолог українського походження — Ігор Іванович Гук —  народився 22 січня 1952 року у м. Ґданську (Польща), закінчив медичний факультет Ґданського університету (1975), проходив спеціалізацію з хірургії і трансплантології в університетах Відня, Чикаґо, Х’юстона, Аспена (1978-82).

Ігор Гук — судинний хірург, трансплантолог, доктор медичних наук, професор Віденського університету, іноземний член НАН України (2000), Президент українського лікарського товариства в Австрії, доктор Honoris causa Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (1997), громадський діяч, радник Президента Європейського економічного та соціального комітету, член редакційних рад українських науково-практичних журналів «Сучасні медичні технології», «Серце і судини», «Хірургія України» та ін.

Ігор Гук є експертом в області судинної хірургії у головному університетському медичному центрі в столиці Австрії — Загальній лікарні Відня. До вузької спеціалізації фахівця належить хірургія розширення кровоносних судин (дилатації) з імплантацією стента, емболектомія (видалення кров’яних тромбів) і хірургія сонної артерії. Крім того, хірургія варикозного розширення вен, застосування діалізних шунтів, хірургія аневризми аорти та периферії. Виконав більше тисячі надскладних операцій з трансплантації органів. При цьому професор Гук оперує ендоваскулярно і відкритим способом.

Основною метою і завданням експерта судинної хірургії професора Гука є догляд за пацієнтами на максимально високому рівні медичної етики і одночасно безпечне лікування з низьким рівнем ризику із застосуванням найновіших досягнень науки.

У 2015 році професор Ігор Гук в одній з провідних клінік міста Відня у Австрії успішно провів операцію зі стентування судини серця Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету. Того ж року предстоятель Київського Патріархату нагородив професора Ігоря Гука орденом святого князя Володимира II ступеня.

Упродовж багатьох років Ігор Іванович усіляко допомагає фахівцям з України у розвитку трансплантології та підготовці кадрів. Завдяки його участі і сприянню десятки молодих лікарів з різних міст України змогли пройти стажування в найкращих австрійських клініках, здобути необхідні знання і навички для роботи в такій високотехнологічній галузі як трансплантологія.

Професор Гук тісно співпрацює з фахівцями Національного інституту хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, ділиться досвідом з працівниками Центру трансплантації в Запоріжжі.

Окрім професійної діяльності, Ігор Гук бере активну участь у міжнародній асоціації україністів, також готує відкриття у Відні Українського інституту імені Івана Франка.

Вітаємо з 65-річчям та бажаємо подальших успіхів на благо майбутнього України та світового гуманістичного процесу!

Матеріал підготувала Ярина Гриновець[:] ]]> http://medlib.lviv.pro/igor-guk-likarske-sluzhinnya-lyudyam/feed -1 4699 http://medlib.lviv.pro/pam-yati-zhertv-golodomoriv http://medlib.lviv.pro/pam-yati-zhertv-golodomoriv#comments Fri, 25 Nov 2016 10:29:33 +0000 http://medlib.lviv.pro/?p=4498

Щороку у четверту суботу листопада в Україні на підставі Указів Президента Л. Кучми № 1310/98 та Президента В. Ющенка № 431/2007 відзначається День пам’яті жертв голодоморів. Щороку Український інститут національної пам’яті пропонує спеціальну тему Дня для підкреслення певного аспекту трагедії Голодомору 1932–1933 рр. Гасло цьогорічних пам’ятних заходів: «Голодомор не зламав».

Голодомор 1932/33 років був свідомо організованою акцією радянських властей, та здійснювався у процесі колективізації сільських регіонів України і Кубані. Сотні тисяч українців та українок гинули від голоду через те, що доступ до продовольства був штучно перекритий, хоч харчів було достатньо. Поряд із Голодомором ідеологічна машина реалізовувала й інші заходи, такі як депортації, для того, аби знищити душу української нації.

Трагічні звістки про Україну поступово почали надходити в Європу та інші українські землі, які на той час були у складі інших держав. У відповідь радянське керівництво всілякими методами намагалось «замилювати очі», організовувавши показові поїздки іноземних делегацій, які поверталися із чудовими враженнями про продовольчий достаток в радянській Україні, – тому світова спільнота не змогла осягнути жахіття Голодомору, які відкриває тільки зараз. 

«Страшні, жахливі вістки надходять з України. В отій Україні, про яку говорили, що вона медом і молоком пливе, що була колись житницею цілої Европи, страшний, неймовірний голод»

 Сьогодні світові відкрилась можливість вивчити достовірні архівні матеріали, які опублікувала Служба безпеки України спільно з Центром досліджень визвольного руху, серед яких низка документів із архівних кримінальних справ, унікальні фото про селянські повстання, які передували Голодомору, а також щоденники очевидців геноциду. Відтепер їх можна переглянути та завантажити в Електронному архіві визвольного руху.

Викладені у відкритий доступ десятки унікальних світлин повстанців дозволяють засвідчити протестні вияви українського селянства напередодні Голодомору. Адже, як відомо, геноциду на Україні передувало близько 5 тисяч повстань.  http://avr.org.ua/

Архів СБУ публікує унікальні фотодокази, як восени 1932 року вилучали зерно та харч у селі Ново-Красне Арбузинського району Одеської області, а також світлини засідання комітетів з вилучення продовольства у цьому ж селі.

У розпал Голодомору українським селянам було заборонено виїздити за межі України. Виїзди запобігали розміщенням на кордонах УСРР та на залізничних станціях військових частин і підрозділів ДПУ (Державне політичне управління). Відповідно до Довідки про масові втечі із сіл України від 2 лютого 1933 р.: «Упродовж грудня та січня, у процесі проведення хлібозаготівельної кампанії відзначались масові виїзди селян, в основному «злісних порушників здачі хліба». З метою запобігання виїздів з сіл ДПУ прийняла низку рішучих заходів, які полягають: у категоричній забороні сільрадам видавати будь-які довідки на виїзд; мобілізації агентури сільського активу на виявлення організаторів виїздів; створення на лінії транспортних органів ДПУ і по районах оперативних заслонів; арештів організаторів і винуватців втечі; постановка питання перед районними органами про проведення масово-роз’яснювальної роботи.

…Усього виїхало 94 433 осіб, у тому числі: колгоспників – 31 454; одноосібників – 44 454; твердоздатчиків і куркулів – 8 039; колгоспного активу – 1 017».

У зв’язку з примусовим вилученням продовольства, блокадою сіл та цілих районів, забороною виїзду за межі охопленої голодом України під страхом розстрілу, згортанням сільської торгівлі, репресіями тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.

Законом України “Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року законодавчо закріплено визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом Українського народу.

 Винними в організації Голодомору Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р. визнано Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Кагановича, П.Постишева, С.Косіора, В.Чубаря, М.Хатаєвича. Постанова Апеляційного суду є історичним документом, який підтвердив цілковиту обґрунтованість юридичної кваліфікації Голодомору 1932-1933 років в Україні як злочину геноциду. З ухваленням цього документу відбулася юридична фіксація злодіяння проти українського народу на державному рівні, що в подальшому дає підстави міжнародного визнання Голодомору як геноциду.

Джерела:

1. http://memorial.4uth.gov.ua/famine-of-1932-33/investigation-Security-Service-of-Ukraine-on-the-genocide-in-Ukraine-in-1932-1933
2. http://memorial.4uth.gov.ua/famine-of-1932-33/interaktiv
3. http://www.pravda.com.ua/news/2010/01/13/4613506/
4. http://tyzhden.ua/History/94479
5. http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=628&pc=1000&sort=1&fd=date&pv=1
6. http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/search/results
7. http://www.memory.gov.ua/methodicmaterial/den-pamyati-zhertv-golodomoru-1932-1933-metodichni-rekomendatsii-dlya-navchalnikh-z

Весь свій життєвий та творчий щлях він присвятив безмежному служінню українському народові. Дбаючи про духовний стан та фізичне здоров’я простих людей, Кир Андрей Шептицький сприяв відкриттю «Порадні для матерів», дитячих садочків та сиротинців. Визначною подією його меценатської діяльності стало заснування у 1903 р. «Народної Лічниці», яка протягом декількох десятків років надавала «безплатну поміч лікарську убогим хворим без різниці народності і віросповідання».

Приєднуючись до святкувань цього знаменного ювілею працівники Наукової бібліотеки підготували бібліографічний покажчик «Медики і медицина в житті та діяльності Андрея Шептицького (До 150-річчя від дня народження)».

У повному обсязі покажчик буде презентовано на Форумі видавців.

А зараз пропонуємо Вашій увазі список літератури до теми.

1. Б. О. (криптонім) З історії «Білої Палати»… / О. Б. ( криптонім) // 25-ліття Українського Лікарського Товариства і Медичної Громади : [зб. статей]. – Львів : з друкарні Наук. т-ва ім. Шевченка у Львові, 1935. – С. 78-82. – Зі змісту: [Митрополит Андрей Шептицький]. – С. 78, 80.
2. Баб’як А. Подвиг Митрополита Андрея Шептицького як Апостольського візитатора для українців (1920-1923) і його взаємини з урядом Польщі / Августин Баб’як. – Тренто ; Больцано, 2013. – 239 с.
3. Беч Л. З. Начерк історії Медичної Громади (1910-1925) / Л. З. Беч // 25-ліття Українського Лікарського Товариства і Медичної Громади : [зб. статей]. – Львів : з друкарні Наук. т-ва ім. Шевченка у Львові, 1935. – С. 59–77. – Зі змісту: [Митрополит Андрей Шептицький]. – С. 60.
4. Білозор В. Доктор Олександр Барвінський (посмертна згадка) / Володимир Білозор // Лікарський вісник. – 1958. – Рік V, ч. 9. – С. 24–26. – Зі змісту: [Митрополит Андрей Шептицький]. – С. 25.
5. Благословляю і молюся : каталог виставки, присвяченої 125-й річниці з дня народження митрополита Андрея Шептицького / авт.-уклад. З. Суханова, Н. Матлашенко. – Львів, 1990. – 16 с. – Зі змісту: [Митрополит Андрей Шептицький]. – С.
6. Бурачинський Е. «Мій батько стояв на чолі «Народної лічниці»…» / Ераст Бурачинський // Народне здоров’я. – 2003. – Вересень (№ 9). – С. 8.
7. Бурачинський Т. Є. «Побудова «Народньої лічниці» було найкращим вшануванням митрополита Андрея Шептицького» / Тит Євген Бурачинський // Народне здоров’я. – 2003. – Вересень (№ 9). – С. 3.
8. Воробець Т. Роля лікарів в Українському Червоному Хресті в часах другої світової війни / Тома Воробець // Лікарський вісник. – 1958. – Рік V, ч. 11. – С. 25–32. – Зі змісту: [Митрополит Андрей Шептицький]. – С. 31.
9. Гайковський М. Похорон митрополита Андрея Шептицького / Михайло Гайковський // Людина і світ. – 2004. – № 10. – С. 25–31.*
10. Ганіткевич Я. Старійшина галицьких фармацевтів : до 90-ліття від дня народження Петра Мельничука / Ярослав Ганіткевич // Народне здоров’я. – 2003. – Серпень (№ 8). – С. 4–5 : фот. – Зі змісту: [Митрополит Андрей Шептицький]. – С. 5.
11. Гординський В. Ретроспективна спроба діягнози хвороби Митрополита Андрея Шептицького (1865-1944) / Володимир Гординський, Богдан Гординський // Лікарський вісник. – 1992. – Vol. 39, № 2. – С. 35–36.
12. Даниляк О. З історії заснування «Народної лічниці» у Львові (до 150-річчя з дня народження А. Шептицького) / Олег Даниляк // Матеріали 76-ї загальноуніверситетської студентської наукової конференції «Досягнення сучасної медицини», Львів, 16–17 квітня 2015 р. – Львів, 2015. – С. 257.
13. До 75-річчя порадні матерів у Львові / Богдан Надраґа, Олександер Надраґа, Лідія Козицька, Світлана Ткаченко // Лікарський вісник. – 1994. – Vol. 41, № 3. – С. 185–186.
14. Доктор Тит Бурачинський // Лікарський вісник. – 1961. – Рік VIII, ч. 20. – С. 31–36.
15. Домбчевська І. Історія першого українського шпиталю у Львові / І. Домбчевська // Лікарський вісник. – 1957. – Рік IV, ч. 2. – С. 18–20. – Зі змісту: [Митрополит Андрей Шептицький]. – С. 18.
16. Інтерв’ю з о. Кладочним Йосифом (мон. Єремія) від 27.05.1993, м. Львів. Інтерв’юер: Борис Ґудзяк // Архів Інституту Історії Церкви. – Ф. П-1. – Оп. 1. – Спр. 304. – С. 11–15.
17. Інтерв’ю з п. Ясеницькою Марією (їмость Юник) від 25.12.1992, м. Львів. Інтерв’юер: Романів Тамара, Сусак Віктор // Архів Інституту Історії Церкви. – Ф. П–1. – Оп. 1. – Спр. 304. – С. 11–15.
18. Історія будови Українського Шпиталю // Шпиталь Народньої лічниці ім. Митрополита Шептицького: пропам’ятна книжка з нагоди відкриття / ред. і вступ Івана Кедрина. – Львів : з друкарні Видав. Спілки «Діло» у Львові, 1938. – С. 19–47.
19. Історія будови Українського Шпиталю // Український шпиталь Народньої лічниці ім. Митрополита Шептицького: пропам’ятна книжка з нагоди відкриття. – Друге видання. – Львів, 1938 ; Чікаґо : Медичний архів і бібліотека УЛТПА, 1980. – С. 19–47.
20. Кедрин І. Українські лікарі будували колись шпиталь / Іван Кедрин // Лікарський вісник. – 1958. – Рік V, ч. 10. – С. 29–33.
21. Кенс А.-М. Цінність та гідність людського життя у морально-пасторальній спадщині митрополита Андрея Шептицького / Анна-Марія Кенс // Матеріали 76-ї загальноуніверситетської студентської наукової конференції «Досягнення сучасної медицини», Львів, 16–17 квітня 2015 р. – Львів, 2015. – С. 281–282.
22. Кіцера О. Митрополит Андрей Шептицький і «Народна лічниця» / Олександр Кіцера // Лікарський збірник. Нова серія. – Львів ; Чикаго, 2004. – Т. 13. – С. 66–74.
23. Кіцера О. «Нехай навчається за мій кошт». Митрополит Андрей Шептицький у спогадах моїх батьків та архівних документах / Олександр Кіцера // Львівська газета. – 2008. – 10 квітня. – С. 19.
24. Королевський К. Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944) / Кирило Королевський ; переклад з французької Ярема Кравець. – Львів : Свічадо, 2014. – 490 с.
25. Лещук Т. Митрополит Андрей Шептицький : роман / Тихон Лещук. – Львів, 2014. – 169 с. – Зі змісту [Андрей Шептицький]. – С. 7.
26. Митрополит Андрей Шептицький у документах радянських органів державної безпеки (1939–1944 рр.) / упоряд. : Сергій Кокін, Наталія Сердюк, Станіслав Сердюк ; за заг. ред. Володимира Сергійчука ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Центр українознавства, Державний архів Служби безпеки України. – К. : Українська Видавнича Спілка, 2005. – 480 с.
27. Мудрий В. Роля Митрополита А. Шептицького в громадському житті : доповідь, виголошена на конференції НТШ в честь Митрополита 14 травня 1960-го року / Василь Мудрий // Український шпиталь Народньої лічниці ім. Митрополита Шептицького: пропам’ятна книжка з нагоди відкриття. – Друге видання. – Львів, 1938 ; Чікаґо : Медичний архів і бібліотека УЛТПА, 1980. – С. 68–73.
28. Надрага Б. Митрополит Андрей Шептицький – доброчинець / Богдан Надрага // Український інформаційний бюлетень здоров’я. – Львів, 2002. – Вип. 2. – С. 11.
29. Надрага Б. Шпиталь на схилах Святоюрської гори [До 100-річчя «Народної лічниці»] / Богдан Надрага // Народне здоров’я. – 2003. – Вересень (№ 9). – С. 1–2.
30. Осінчук Р. Сімдесятьліття “Народньої Лічниці” / Роман Осінчук // Лікарський вісник. – 1974 – № 3. – С. 52–56.
31. Осінчук Р. Сімдесятьліття “Народньої Лічниці” / Роман Осінчук // Український шпиталь Народньої лічниці ім. Митрополита Шептицького: пропам’ятна книжка з нагоди відкриття. – Друге видання. – Львів, 1938 ; Чікаґо : Медичний архів і бібліотека УЛТПА, 1980. – С. 74–78.
32. Осінчук Р. Український шпиталь ім. Митр. Шептицького у Львові (40-річчя його відкриття та 35-річчя смерти проф. д-ра Мар’яна Панчишина) / Роман Осінчук // Український шпиталь народньої лічниці ім. Митрополита Шептицького : пропам’ятна книжка з нагоди відкриття. – Друге вид. – Львів, 1938; Чікаго : Медичний архів і бібліотека УЛТПА, 1980. – С. 79–98.
33. Паскевич О. Андрей Шептицький : сповнення блаженств / Олена Паскевич, Іван Бура ; пер. з англ. Надії Сойки-Леґздинь. – Львів : Свічадо, 1994. – 48 с. – Зі змісту : [Андрей Шептицький]. – С. 36.
34. Пундій П. Лікар-патріот : [про Ярослава Гинилевича] / Павло Пундій // Лікарський збірник / П. Пундій. – [Львів] : [НТШ], 2002. – Ч. 2 : Біографії. Некрологи. – С. 409 : фот. – Зі змісту: [Митрополит Андрей Шептицький]. – С. 409.
35. Пундій П. Опіка митрополита Андрея Шептицького над народним здоров’ям / Павло Пундій // Український медичний архів. – 1988. – Ч. 12: Світлої пам’яті Д-ра Бориса Филипчака (1907–1988) лікаря-хірурга і заслуженого мецената української культури. – С. 154–158.
36. Пундій П. Піклування митрополита Андрея Шептицького народним здоров’ям / Пундій Павло // Сучасність. – 1989. – Ч. 11. – С. 63–69.
37. Пундій П. «Тим тривкіші підвалини, чим довше вони будовані». Опіка Митрополита Андрея Шептицького народним здоров’ям / Павло Пундій // Народне здоров’я. – 1994. – Листопад (№ 16–17). – С. 2.
38. Рудень В. Організація та діяльність Народної лічниці ім. Митрополита Андрія Шептицького у Львові в 1903–1939 рр. / Василь Рудень // Агапіт. – 2001. – № 13. – С. 53–56.
39. Рудень В. В. «Народна лічниця» у Львові (до 90-річчя її заснування) / В. В. Рудень // Лікарська справа = Врачебное дело. – 1995. – № 5–6. – С. 189–193.
40. Сениця П. Останні дні життя, смерть і похорон Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького / Павло Сениця // Світильник істини : джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові, 1928-1929-1944. Ч. 3 / зібрав і упоряд. Павло Сениця ; до друку пригот. Володимир Жолкевич, Ярослав Чумак, Андрій Турчин. – Торонто ; Чікаго : накладом студентів Богословської академії, 1983. – С. 302–310.
41. Спомини з тернової дороги преосвященного ґр. Митрополита Андрея Шептицького. – Львів : накладом т-ва св. Апостола Павла : з друкарні Наук. т-ва ім. Шевченка, 1917. – 64 с. – (Видання Товариства св. Апостола Павла, Ч. 16).
42. Тимочко О. І. Професор Маріан Панчишин і Митрополит Андрей Шептицький: штрихи до взаємин / Тимочко О. І., Петрик Л. В., Тимочко-Волошин Р. І. // ХV конгрес СФУЛТ : матеріали, м. Чернівці, 16–18 жовтня 2014 року. – Чернівці ; Київ ; Чікаго, 2014. – С. 458.
43. Топільницька М. Митрополит А. Шептицький – засновник «Народної лічниці» / Топільницька Мар’яна, Бережанська Христина // Матеріали 76-ї загальноуніверситетської студентської наукової конференції «Досягнення сучасної медицини», Львів, 16–17 квітня 2015 р. – Львів, 2015. – С. 292.
44. Федик І. Слідами Митрополита Андрея Шептицького у Львові / Ігор Федик, Іван Федик. – Львів, 2008. – 92 с. – Зі змісту : [Народна лічниця імені Митрополита Шептицького]. – С. 59–62.
45. Чікаго вшановує пам’ять Великого Митрополита [До 50-х роковин смерті Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького] // Народне здоров’я. – 1994. – Листопад (№ 16–17). – С. 2.
46. Шептицька (з Фредрів) С. Молодість і покликання о. Романа Шептицького : [спогади] / Софія Шептицька (з Фредрів). – Львів: Свічадо, 2009. – 83 с.

Народився Василь Кархут у селі Марківці Тисменицького району Івано-Франківської області в сім’ї священика УГКЦ. Медичну освіту отримав, навчаючись на медичному відділі Українського таємного університету у Львові, а після його закриття у 1925 році студіював медицину в «університеті Яна ІІ Казимира». У червні 1932 року закінчив навчання і залишився у Львові на дворічну лікарську практику. Професійно займаючись медициною, Василь Кархут  був одним з провідних діячів «Пласту», редактором журналів «Молоде життя» і «Вогні», автором художніх творів, активним учасником ОУН.

Переїхавши у 1934 році в м. Кременець (тоді – Волинська обл.), молодий лікар відкрив лікарський кабінет і розпочав приватну практику. Та у 1935 році за повість «Вістря в темряві» (Львів, 1934) був ув’язнений в Березі Картузькій. Після звільнення повернувся до лікарської практики у Кременці. 1939 рік і друге ув’язнення у Березі Картузькій, звідки вдалося втекти. Переїхав до Польщі, працював референтом народного здоров’я Українського центрального комітету, лікарем у таборі для втікачів із СРСР у м. Перемишль, згодом – помічником повітового лікаря. У 1941 році повернувся до Кременця. Восени цього ж року гестапо за підозрою в приналежності до ОУН арештувало В. Кархута та ув’язнило в тюрмі на Лонцького. Після звільнення він поселився у відомого львівського лікаря Мар’яна Панчишина, очолив відділ внутрішніх хвороб в Народній лічниці імені Андрея Шептицького у Львові.

Улітку 1944 року, після вступу Червоної армії до Львова, щоб уникнути арешту, Кархут вів напівпідпільний спосіб життя. Вдень лікував у шпиталі підпільників, а під вечір ішов до села і приймав хворих селян. На початку серпня В. Кархут на пропозицію священика І. Котіва став особистим лікарем Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, якому потрібен був постійний медичний догляд. Після смерті Митрополита служив лікарем у загоні УПА в лісах під Словітою (під псевдонімом Ростислав). Восени 1946 року Кархут приїхав до міста Заліщики на Тернопіллі, де його заарештували більшовики. 5 серпня 1946 року військово-польовий суд у Києві засудив на 15 років каторжних робіт та 5 років обмеження у правах з конфіскацією майна. Перебував у таборах Сибіру та Казахстану. У 1991 році — через 11 років після смерті лікаря — цей вирок було визнано незаконним, а засудженого посмертно реабілітовано.

Після звільнення з ув’язнення у 1955 році В. Кархут працював лікарем в амбулаторії у селищі Нексикані. Після доносу його знову було засуджено на 8 років каторжних робіт. Але часто, працюючи лікарем або фельдшером і маючи трохи вільного часу, Кархут вивчав лікарські рослини і продовжував свою роботу над підготовкою серйозної книги з фітотерапії, яку йому вдалося видати лише після повернення до України. Водночас він пише і художні твори.

Здоров’я В. Кархута погіршувалося — він страждав від астми.

Навесні 1964 року звільнили з-під варти. Лише через рік він повернувся до родини в Коломию. Його, як і ряд інших колишніх політв’язнів, переслідують проблеми з пропискою та працевлаштуванням. Змінюючи місця роботи (лікар-фтизіатр в тубдиспансері, терапевт дільничної лікарні), він не полишав працю над книгою і в 1973 році в Києві у видавництві «Здоров’я» вийшла його праця «Ліки навколо нас». Залишившись в черговий раз без роботи В. Кархут повернувся до Коломиї, знову шукає роботу, хворіє. Водночас не припиняє творчої праці — виходять у світ друге і третє (виправлені й доповнені) видання книги «Ліки навколо нас».

1980 року автор практично закінчив свою фундаментальну працю «Аптека живої природи».

Ця праця була надрукована під назвою «Жива аптека» лише через 12 років після смерті автора. У передмові до цієї книги відомий сучасний український фітотерапевт Євген Товстуха пише:

«Жива аптека» – багаторічна і остання праця автора, добре знаного в Україні, як уважного, серйозного спеціаліста, чи не найвидатнішого фітотерапевта за останні десятиріччя. Це ж у часи адміністративних шибениць, коли у прокрустовому ложі моноідеології тримали будь-яку ідею або знищували її носіїв фізично, праці автора зберегли спадкоємність поколінь, нагадували, що є на світі тисячолітня наука українського народу, яку не годиться перекреслювати і яка послуговує вічним арсеналом цілющого зела профілактиці і лікуванню недуг”.

Д-р Кархут Василь Володимирович помер у Львові 9 жовтня 1980 року.

Список літератури

• Білинський Б. Українське лікарське товариство у Львові в міжвоєнний період / Борис Білинський, Аретій Кравець // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Т. ХXVI. Лікарський збірник. Медицина і біологія : Заснований Євгеном Озаркевичем у 1898 році : Нова серія / Наук. т-во ім. Шевченка, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во у Львові. – Львів, 2010. – Т. XVIII. – С. 15-50. – Зі змісту: [Василь Кархут]. – С. 23, 24, 29.
• Вардзарук Л. Д. КА́РХУТ Василь Володимирович / Л. Д. Вардзарук // Енциклопедія сучасної України. Том 12: Кал-Киї / гол. ред. кол. тому: Дзюба І. М. [та ін.]. – Київ, 2012. – С. 415. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=10196
• Волинські дороги Василя Кархута / П. Є. Мазур, О. Л. Ільїн, Є. Л. Горошко [та ін.] // Матеріали XIV Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств, 04-06 жовтня 2012 року, м. Донецьк : [тези доп.] / гол. ред. Л. Пиріг. – Донецьк ; Київ ; Чікаго, 2012. – С. 419-421.
• Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Ярослав Ганіткевич. – Львів, 2004. – 364 с. – Зі змісту: [Василь Кархут]. – С. 78, 277.
• Ґолґота Василя Кархута: Статті, публікації, бібліографія / ред.-упоряд. Микола Васильчук; Коломийський інститут Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. – Коломия: Вік, 2005. – 76 с.
• Дедишина Л. “Жива аптека” Василя Кархута / Лариса Дедишина // Фармацевт Практик. – 2013. – №5. – C. 54-55. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/farmpr_2013_5_29.pdf
• Д-р Василь Кархут – “Адьо” – лікар, пластун, громадянин і письменник : [розділ XI] із спогадів В. Барагури “Як я став журналістом (Спогади зі студентських років 1928-1934)” // Український медичний архів : збірник. – 1988. – Ч. 12: Світлої пам’яті д-ра Бориса Филипчака (1907-1988) лікаря-хірурга і заслуженого мецената української культури. – С. 215-216.
• З печаттю духа : [про Василя Кархута] // Вардзарук Л. Дорога до безсмертя : збірка нарисів / Лук’ян Вардзарук. – Івано-Франківськ : Місто-НВ, 2003. – 204 с. : іл. – Режим доступу: http://www.plast.org.ua/history/notable-in-articles/vardzarukkarkhut/
• Колодюк І. Народна медицина у традиційній культурі українців Центрального Полісся (остання чверть ХХ – початок ХХІ ст): монографія / Ірина Колодюк. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2006. – 147 с. – Зі змісту: [Василь Кархут]. – С. 15, 16.
• Кость С. Історія української журналістики (західноукраїнська преса першої половини XX ст.: структура, проблематика). Кн. 1: навч. посібник / Степан Кость. – Львів, 2008.– 268 с. – Режим доступу: http://refdb.ru/look/2445101-p17.html
• Кравець А. Василь Кархут – патріот України, лікар, письменник / Аретій Кравець // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Лікарський збірник. Медицина і біологія. Т. XXIV. – Львів, 2009. – С. 190-195. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/75487/29-Kravets.pdf?sequence=1
• Кузьмович О. Лікар-пластун-письменник / О. Кузьмович // Юнак: журнал пластового юнацтва. – 1983. – Липень-серпень (чис. 7–8). – С. 2: фото. – Режим доступу до номера журналу: http://vydavnytstvo.plastscouting.org/yunak/arkhiv/1983_7-8.pdf
• Лікарі в українській літературі, публіцистиці і журналістиці // Матеріяли до історії української медицини : збірник. Т. ІІ / ред.-упоряд. М. Семчишин ; ред. кол.: П. Джуль, В. Марчук, П. Пундій [та ін.]. – Чікаго : Українське Лікарське Товариство Північної Америки, 1988. – С. 151-174. – Зі змісту: [Василь Кархут]. – С. 157.
• Максимонько Л. Люди і події в Українськім лікарськім товаристві у Львові / Леонтій Максимонько // Матеріяли до історії української медицини : збірник. Т. ІІ / ред.-упоряд. М. Семчишин ; ред. кол.: П. Джуль, В. Марчук, П. Пундій [та ін.]. – Чікаго : Українське Лікарське Товариство Північної Америки, 1988. – С. 23-40. – Зі змісту: [Василь Кархут]. – С. 38, 39.
• Мафтин Н. У діалозі з Богом, Природою і Нацією (ідейно-образна палітра малої прози Василя Кархута і Жигмонта Процишина) / Наталія Мафтин // Українознавчі студії : наук.-теорет. журн. Ін-ту українознавства. – 2007-2008. – №8-9. – С. 155-163. – Режим доступу до номера журналу: http://lib.pu.if.ua/files/Visniki/ukr-stud-8-9.pdf
• Мороз В. Кархут Василь / Володимир Мороз // Енциклопедія Львова. Том 3: К / за ред. А. Козицького. – Львів: Літопис, 2010. – С. 136-137.
• Олексій Б. Василь Кархут. Лікар-пластун-письменник / Богдан Олексій // 100 кроків.info : історичний пластовий блог. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: http://100krokiv.info/2011/10/vasyl-karhut-likar-plastun-pysmennyk/#comments
• Пундій П. В першу річницю смерти В. Кархута, українського лікаря, патріота, пластуна та письменника / Павло Пундій // Лікарський збірник / П. Пундій. – [Львів] : [НТШ], 2002. – Ч. 2 : Біографії. Некрологи. – С. 435-436.
• Пундій П. Вічна і славна пам’ять Василя Кархута – українського лікаря-патріота, письменника і пластуна та московського каторжника / Павло Пундій // Український інформаційний бюлетень здоров’я: збірник / [відп. ред. З. Служинська]. – Львів : БФ “Салюс”, 2005. – Вип. 4: жовтень-грудень. – С. 61-62 : портр.
• Пундій П. Опіка митрополита Андрея Шептицького над народним здоров’ям / Павло Пундій // Український медичний архів. – 1988. – Ч. 12: Світлої пам’яті д-ра Бориса Филипчака (1907-1988) лікаря-хірурга і заслуженого мецената української культури. – С. 154-158. – Зі змісту: [Василь Кархут]. – С. 158.
• Пундій П. Українські лікарі. Кн. 1: Естафета поколінь національного відродження / Павло Пундій ; гол. ред. Я. Ганіткевич. – Львів ; Чикаго, 1994. – 327 с. – Зі змісту: [Василь Кархут]. – С. 92-93.
• Пундій П. Історичний нарис лікарської комісії НТШ / Павло Пундій // Лікарський вісник. – 2005. – Ч. 1 (153). – С. 47-49. – Зі змісту: [Василь Кархут]. – С. 47. – Режим доступу до номера журналу: https://www.umana.org/files/library/26/2005%20Journal%20Summer.pdf
• Сліпий Й. Спомини / Йосиф Сліпий ; за ред. Івана Дацька, Марії Горячої ; Український католицький університет, Інститут святого Климента Папи, Інститут екуменічних студій. – Львів : Вид-во УКУ, 2014. – С. 150, 151, 218, 219, 327.

Професор, завідувач кафедр пропедевтичної терапії педіатричного і стоматологічного факультетів (1953-54), факультетської терапії педіатричного, стоматологічного і санітарно-гігієнічного факультетів Львівського медичного інституту (1954-85).

Засновник Львівської наукової школи гематологів та клінічних імунологів. Автор близько 140 наукових та навчально-методичних праць. Підготував 38 кандидатів, 7 докторів наук.

 Основними напрямами наукових досліджень були проблеми гематології, трансфузіології, клінічної імунології; патологія кровотворної, серцево-судинної та травної систем; цитодіагностика онкологічних захворювань. Широко відомий своїми фундаментальними публікаціями з проблем гематології, трансфузіології і клінічної імунології.

Досвідчений педагог навчання студентів предмету внутрішніх хвороб, вчитель вишколу медичних кадрів і науковців. Наставник студентства, молодих вчених і початкових викладачів та колег. Плекав наступне покоління медиків і вчених на благо здоров’я народу.

Проф. С. М. Мартинів успадкував кращі традиції своїх попередників і вчителів з числа професорів медичного факультету Львівського університету, серед них: Рудольф Вайґль, Станіслав Толлочко, Станіслав Нємчицький, Яків Парнас, Вацлав Морачевський, Юзеф Марковський, Владислав Шимонович, Адольф Бек, Вітольд Новіцький, Наполеон Гонсьоровський, Володимир Сєрадський, Маріян Франке, Антоній Цешинський, Вітольд Зембіцький.

Дослідженню наукового доробку та медичної діяльності С. М. Мартинова присвятили свої роботи проф. В. Чоп’як, проф. С. Кухта, проф. А. Магльований, доц. В. Гриновець та інші науковці.

61(09)

Л 56

80-річчя професора Степана Мартиніва // Лікарський збірник : Нова серія. Т. I / ред. кол. : Я. Ганіткевич [та ін.]; Наук. т-во ім. Шевченка у Львові, Лікар. комісія. – Львів, 1991. – С. 112-113.

61(091)

Г 192

Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Ярослав Ганіткевич. – Львів, 2004. – 364 с. – Зі змісту : [Степан Мартинів]. – С. 181, 281.

61(062)

Г 748

Гоцко-Ней Л.-І. Українське лікарське товариство у Львові 1910-1939 – 1990-2010: до 100-річчя Українського лікарського товариства у Львові / Любов-Ірина Гоцко-Ней. – Львів : Афіша, 2010. – 271 с. : фот. – (Нова медична бібліотека ; вип. 11). – Зі змісту: [Степан Мартинів]. – С. 79, 139, 145-146.

Кухта С. Професор Степан Михайлович Мартинів (1910-1996) : Світоч клініки і науки професор [Електронний ресурс] / Степан Кухта // Українське лікарське товариство у Львові : офіційний сайт товариства. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.ult.lviv.ua/index.php?newsid=934. – Назва з екрану. – Дата звернення: 15.02.2015.

61(092)

Л 869

Луцик Д. П. Шістдесят років для народного здоров’я: спогади лікаря / Д. П. Луцик. – Львів : Наутілус, 2003. – С. 120.

Магльований А. В. До 100-річчя від дня народження професорa Мартинoвa Степанa Михайловича / А. В. Магльований, В. С. Гриновець // Acta Medica Leopoliensia/Львівський медичний часопис. – 2010. – Том XV, № 1. – С. 100-102.

61(092)

М 292

Мартинів Степан Михайлович – видатний український науковець, педагог, клініцист / А. В. Магльований [та ін.] ; Львів. нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького. – Львів : Кварт, 2010. – 158 с. : фот., табл. – (Відомі професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького).

61(09)

П 887

Пундій П. Українські лікарі : біобібліогр. довідник. Кн. 1. Естафета поколінь національного відродження / Павло Пундій ; гол. ред. Я. Ганіткевич ; Наук. т-во ім. Т. Шевченка у Львові, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во Півн. Америки. – Львів ; Чикаго, 1994. – 327 с. – Зі змісту : [Степан Мартинів]. – С. 141-142.

Фрайфельд Е. Є у Львові Мартинів… / Е. Фрайфельд // Медичні кадри. – 1990. – № 5.

61(092)

З-621

Чоп’як В. Мартинів Степан Михайлович / В. Чоп’як // Зіменковський Б. С. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784-2006 / Б. С. Зіменковський, М. Р. Гжегоцький, О. Д. Луцик. – Львів : Наутілус, 2006. – 416 с. : фот. – Режим доступу до електронної версії документа: http://meduniv.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=726%3Aa408&catid=42%3Aprofbook-info&lang=uk

Чума В. Пам’яті професора Степана Мартиніва / В. Чума // Народне здоров’я. – 1996. – № 6. – С. 4.

Чума В. Педагогічні засади професора Степана Мартиніва (з нагоди 100-ліття від дня народження) / В. Чума // Народне здоров’я. – 2010. – № 2. – С. 4-5.

Чума В. Повтори себе в учнях / В. Чума // Медичні кадри. – 1985. – № 7.[:] ]]> http://medlib.lviv.pro/105-rokiv-vid-dnya-narodzhennya-stepana-myhajlovycha-martyniva/feed -1 2619 http://medlib.lviv.pro/14-zhovtnya-na-svyato-pokrovy-v-ukrajini-tradytsijno-vshanovuyut-pamyat-voyakiv-upa http://medlib.lviv.pro/14-zhovtnya-na-svyato-pokrovy-v-ukrajini-tradytsijno-vshanovuyut-pamyat-voyakiv-upa#comments Tue, 14 Oct 2014 06:20:11 +0000 http://medlib.lviv.pro/?p=1903 Сьогодні минає 72-а річниця від часу створення Української Повстанської Армії.

УПА – це широкомасштабний партизанський рух опору, який був добре організованим, мобільним, скоординованим. УПА ніколи не отримувала міжнародної допомоги. УПА володіла мережею підпільних військових навчальних закладів. Також в кожному військовому підрозділі перебував священик, котрий виконував функції капелана. Було організовано підпільні шпиталі УПА на зразок польових шпиталів регулярної армії. Діяла Санітарна служба УПА й у випадку нестачі фахових медиків користувалася допомогою лікарів, які практикували в близьких населених пунктах.

Медично-санітарна служба відіграє важливу роль в кожній армії. Добре зорганізована санітарна ділянка важлива не тільки тим, що несе медичну допомогу пораненим та хворим, дбає про загальний стан здоров’я вояків, має нагляд над харчуванням, старається запобігати хворобам, передусім інфекційним, але важлива тим, що її справна діяльність впливає у великій мірі й на моральний стан армії. Свідомість вояка, що на випадок поранення чи захворювання він отримає належну медичну допомогу, збільшує його почуття індивідуальної безпеки і зміцнює його боєздатність.

Українська Повстанська Армія виникла як форма протесту і захисту українського народу проти гітлерівської окупації, її бійці відіграли певну роль у порятунку народів Європи від завойовницьких планів гітлерівської Німеччини, внесли свою долю у розгром нацизму. Після закінчення другої світової війни УПА вступила у смертельну боротьбу із людиноненависницьким сталінським режимом. Ця боротьба була надзвичайно виснажливою, важкою і кривавою. У глибинній пам’яті народу учасники українського партизанського руху 40—50 рр., незважаючи на всі інсинуації комуністичної пропаганди, залишилися героями, захисниками Батьківщини.

Пропонуємо Вашій увазі список літератури до теми:

1. Вівчар, Г. Велична місія доктора Матвія Лотовича : до 100-ліття від дня народження / Г. Вівчар // Гуманістичний вісник 2009. – Львів, 2009. – С. 513-518.
2. Вівчар, Г. Незламним духом сильна воля: Життя і смерть Матвія Лотовича / Г. Вівчар // За Вільну Україну. – 1998. – 8 верес. – С. 2.
3. Ганіткевич, Ярослав. До історії Українського Червоного Хреста та Медичної служби УПА [Електронний ресурс] / Я. Ганіткевич // Онлайн-журнал Наукового товариства ім. Шевченка: веб-сайт. – Текст. дані. – Режим доступу:  http://www.spas.net.ua/index.php/library/article/740 – (дата звернення 13.10.14). – Назва з екрану.
4. Геник, С. М. До питання про структуру формувань медичної служби Української Повстанської Армії / С. М. Геник, Л. Д. Паращук // Лікарська справа. – 1998. – №8. – С. 160-165.
5. Дем’ян, Григорій. 60-річчя УПА / Г. Дем’ян // Львівщина у 2002 році : знаменні і пам’ятні дати краю / К. Василик, Я. Гоян, Г. Дем’ян [та ін.] ; уклад.: К. Василик, М. Кривенко. – Львів : [б. в.], 2002. – С. 44-50. – Бібліогр. в кінці ст.
6. Кравець, А. Ангели милосердя. З історії медичної служби УПА / А. Кравець // Український інформаційний бюлетень здоров’я. – 2004. – №4. – С. 4-9.
7. Кравець, Аретій. Медики у визвольних змаганнях українського народу (від Українського Червоного Хреста до Служби Здоров’я  УПА) / А. Кравець. – Львів : Галицька видавнича спілка, 2010. – 177 с. : фот. – (Нова медична бібліотека ; Вип.14). – Бібліогр.: с. 172-177.
8. Медична опіка в УПА // Літопис УПА. Том 23 / ред. М. Ріпецький. – Торонто ; Львів: Літопис УПА, 1992-1993. – Режим доступу: http://www.ex.ua/5446579 (дата звернення 13.10.14). – Назва з екрану.
9. Медичне забезпечення в УПА [Електронний ресурс] // Козацьке братство бойового Звичаю Спас «Сокіл»: веб-сайт. – Текст. дані. – Режим доступу:  http://www.spas.net.ua/index.php/library/article/740 (дата звернення 13.10.14). – Назва з екрану.
10. Никитюк, О. Медичне забезпечення вояків Української Повстанчої Армії (за матеріалами споминів українських повстанців) / О. Никитюк // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2001. – №1. – С. 43-44.
11. Паращук, Л. Д. Підбір, підготовка та розстановка медичних кадрів в Українській Повстанській Армії / Л. Д. Паращук // Практична медицина. – 1996. – №1-2. – С. 111-114.
12. Патриляк, Іван. Регулярні основи для нерегулярної армії. Що варто запозичити збройним силам в УПА [Електронний ресурс] : [про медичну службу УПА] / І. Патриляк // Тиждень. – 2013. – 14 жовт. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/History/91243
13. Петрущак, Микола. Медики в рядах повстанців УПА [Електронний ресурс] / М. Петрущак // Всеукраїнська інтернет-газета “Vox populi“: веб-сайт. – Текст. дані. – http://www.vox-populi.com.ua/rubriki/istoria/operacia-visla/medikivradahpovstancivavtorpetrusakmikola (дата звернення 13.10.14). – Назва з екрану.
14. Радиш, Я. Ф. Медичне забезпечення українських національних військових формувань першої половини ХХ ст. / Я. Ф. Радиш, А. П. Казимірчук  // Лікарська справа. – 1995. – №5-6. – С. 193-198.
15. Ріпецький, Модест. Лікарі і медичний персонал на службі в УПА [Текст]  / М. Ріпецький, Б. Гук-Скала // Матеріяли до історії української медицини : збірник / ред.-упоряд. М. Семчишин ; ред. кол.: П. Джуль, В. Марчук, П. Пундій [та ін.]. – Чікаго : Українське Лікарське Товариство Північної Америки, 1988. – Т. ІІ. – С. 102-116.
16. Харкевич, М. Д-р Тома Воробець (1899-1986). Біографічний нарис його життя і праці / М. Харкевич // Лікарський вісник. – 2005. – Т. 50, №2 (154). – С. 54-61.
17. Щуровський, В. Лікарі і медики у визвольній війні / В. Щуровський // Лікарський збірник. Нова серія. Т.3. – Львів, 1996. – С.69-87.

Фільмографія:

• “Akce B” (Чехословаччина, 1951)
• “Ogniomistrz Kaleń” (Польща, 1961)
• “Zerwany most” (Польща, 1962)
• “Анничка” (СРСР, 1968)
• “Білий птах з чорною ознакою” (СРСР, 1970)
• “Дума про Ковпака” (СРСР, 1973)
• “Тревожный месяц вересень” (СРСР, 1976)
• “Жорстокі світанки” (Канада, 1980)
• “Провал операции “Большая медведица” (СРСР, 1983)
• “Государственная граница. Фильм 6. За порогом победы” (СРСР, 1987)
• “Отряд специального назначения” (СРСР, 1987)
• “Останній бункер” (Україна, 1991)
• “Карпатське золото” (Україна, 1991)
• “Вишневі ночі” (Україна, 1992)
• “Страчені світанки” (Україна, 1993)
• “Атентат – Осіннє вбивство у Мюнхені” (Україна, 1995)
• “Нескорений” (Україна, 2000)
• “Один – в полі воїн” (Україна, 2003)
• “Залізна сотня” (Україна, 2004)
• “Далекий постріл” (Україна, 2005)
• “Ми з майбутнього 2” (Росія, 2010)

Документальні фільми

• “Спогад про УПА” (1993)
• “Три любові Степана Бандери” (1998)
• “Війна – український рахунок” (2002)
• “Війна без переможців” (2002)
• “Між Гітлером і Сталіном – Україна в II Світовій війні” (2004)
• “Бандеровцы: Война без правил” (2004)
• “Пам’яті Слави Стецько” (2005)
• “Музей Бандери у Лондоні” (2006)
• “Собор на крові” (2006)
• “ОУН-УПА: Війна на два фронти” (2006)
• “Украинский национализм. Невыученные уроки” (2007)
• “УПА. Тактика боротьби” (двосерійний) (2007)
• “УПА. Третя сила” (2007)
• “Тайны века 55: Степан Бандера. Заказное самоубийство” (2007)
• УПА. Телепередача “Особливий погляд”: “Бандерівці” (Чехія, 2010)

1. 70-річчя доктора Ахіля Хрептовського // Лікарський збірник. Нова серія. Т. І / Наук. т-во ім. Т. Шевченка у Львові, Лікар. комісія. – Львів, 1991. – С. 123-124.
2. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – 364 с. – Зі змісту: [Ахіль Хрептовський]. – С. 9, 162, 171, 172, 175, 179, 183, 184, 188, 289.
3. Джуль П. Хрептовський Ахіль / П. Джуль, О. Луцик // Зіменковський Б. С. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784-2009 / Б. С. Зіменковський, М. Р. Гжегоцький, О. Д. Луцик. – 2-е вид., доопрац. і випр. – Львів : Наутілус, 2009. – С. 342.
4. Іванишин-Угрина С. Виставка-посвята засновникам в Українському Інституті Сучасного Мистецтва / С. Іванишин-Угрина // Час і Події. – 2012. – 20 черв. – Режим доступу до електронної версії документа: http://www.chasipodii.net/pv/10239/ – Дата перегляду: 5 червня 2014 р.
5. Кіцера О. Пам’яті Ахіля Хрептовського / О. Кіцера // Народне здоров’я. – 1998. – Травень (№5). – С. 7
6. Матеріяли до історії української медицини. Т. ІІ / ред.-упоряд. М. Семчишин ; ред. кол.: П. Джуль, В. Марчук, П. Пундій [та ін.]. – Чікаґо : Укр. лікар. т-во Північної Америки, 1988. – 298 с. : фот. – Зі змісту: [Ахіль Хрептовський]. – С. 175, 180, 191, 193, 194, 198, 201, 205, 208, 212, 213.
7. Пам’яті Ахіля Хрептовського (1920-1998) [некролог] / ред. рада журналу «Агапіт» // Агапіт. – 1998. – №9-10. – С. 95.
8. Пропам’ятна книга з нагоди 40-ліття УЛТПА (Чікаґський період 1975-1990) / ред. кол. : П. Джуль [та ін.]. – Чікаґо, 1990. – 237 с. – Зі змісту: [Ахіль Хрептовський]. – С. 58, 75, 91, 117, 125, 127, 131, 137, 181-182.
9. Пундій П. Ахіль Хрептовський / П. Пундій // Народне здоров’я. – 1995. – Липень (№8). – С. 1.
10. Пундій П. Д-р А. Хрептовський – лікар, громадянин, меценат і патріот / П. Пундій // Свобода. – 1995. – 2 черв. ( Чис. 103). – С. 3. – Режим доступу до електронної версії документа: http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1995/Svoboda-1995-103.pdf
11. Пундій П. Українські лікарі. Кн. 2: Лікарі діяспори та їх діяльність для рідного краю : біобібліогр. довід. / Павло Пундій ; гол. ред. Я. Ганіткевич. – Львів ; Чикаґо, 1996. – 446 с. – Зі змісту: [Хрептовський Ахіль]. – С. 307-308.
12. Сорока П. Павло Пундій: життя і творчість / П. Сорока. – Тернопіль : [Джура], 1999. – 292 с. – Зі змісту: [Ахіль Хрептовський]. – С. 54, 172-173.
13. Ювілейні дати Українського лікарського товариства на зламі тисячоліть / А. Кравець, Ю. Гаврилюк, Б. Надрага, О. Кіцера // VIII конгрес Світової федерації українських лікарських товариств : тези доп. – Львів; Трускавець, 2000. – С. 436-437. – Зі змісту: [Ахіль Хрептовський]. – С. 437.

Ахіль Хрептовський – лікар загальної практики, засновник УЛТ Північної Америки, почесний президент Світової федерації українських лікарських товариств, почесний член УЛТ у Львові, організатор I-IV Конгресів СФУЛТ.  З 1994 року – Doctor Honoris causa Львівського медичного університету. Фундатор і меценат Українського інституту модерного мистецтва в Чикаґо, спортивний діяч та репортер.

1. 70-річчя доктора Ахіля Хрептовського // Лікарський збірник. Нова серія. Т. І / Наук. т-во ім. Т. Шевченка у Львові, Лікар. комісія.  – Львів, 1991. – С. 123-124.
2. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – 364 с. – Зі змісту: [Ахіль Хрептовський]. – С. 9, 162, 171, 172, 175, 179, 183, 184, 188, 289.
3. Джуль П. Хрептовський Ахіль / П. Джуль, О. Луцик // Зіменковський Б. С. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784-2009 / Б. С. Зіменковський, М. Р. Гжегоцький, О. Д. Луцик. – 2-е вид., доопрац. і випр. – Львів : Наутілус, 2009. – С. 342.
4. Іванишин-Угрина С. Виставка-посвята засновникам в Українському Інституті Сучасного Мистецтва / С. Іванишин-Угрина // Час і Події. – 2012. – 20 черв. – Режим доступу до електронної версії документа:  http://www.chasipodii.net/pv/10239/ – Дата перегляду: 5 червня 2014 р.
5. Кіцера О. Пам’яті Ахіля Хрептовського / О. Кіцера // Народне здоров’я. – 1998. – Травень (№5). – С. 7
6. Матеріяли до історії української медицини. Т. ІІ / ред.-упоряд. М. Семчишин ; ред. кол.: П. Джуль, В. Марчук, П. Пундій [та ін.]. – Чікаґо : Укр. лікар. т-во Північної Америки, 1988. – 298 с. : фот. – Зі змісту: [Ахіль Хрептовський]. – С. 175, 180, 191, 193, 194, 198, 201, 205, 208, 212, 213.
7. Пам’яті Ахіля Хрептовського (1920-1998) [некролог] / ред. рада журналу «Агапіт» // Агапіт. – 1998. – №9-10. – С. 95.
8. Пропам’ятна книга з нагоди 40-ліття УЛТПА (Чікаґський період 1975-1990) / ред. кол. : П. Джуль [та ін.]. – Чікаґо, 1990. – 237 с. – Зі змісту: [Ахіль Хрептовський]. – С. 58, 75, 91, 117, 125, 127, 131, 137, 181-182.
9. Пундій П. Ахіль Хрептовський / П. Пундій // Народне здоров’я. – 1995. – Липень (№8). – С. 1.
10. Пундій П. Д-р А. Хрептовський – лікар, громадянин, меценат і патріот / П. Пундій // Свобода. – 1995. – 2 черв. ( Чис. 103). – С. 3. – Режим доступу до електронної версії документа:  http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1995/Svoboda-1995-103.pdf
11. Пундій П. Українські лікарі. Кн. 2: Лікарі діяспори та їх діяльність для рідного краю : біобібліогр. довід. / Павло Пундій ; гол. ред. Я. Ганіткевич. – Львів ; Чикаґо, 1996. – 446 с. – Зі змісту: [Хрептовський Ахіль]. – С. 307-308.
12. Сорока П. Павло Пундій: життя і творчість / П. Сорока.  – Тернопіль : [Джура], 1999. – 292 с. – Зі змісту: [Ахіль Хрептовський]. – С. 54, 172-173.
13. Ювілейні дати Українського лікарського товариства на зламі тисячоліть / А. Кравець, Ю. Гаврилюк, Б. Надрага, О. Кіцера // VIII конгрес Світової федерації українських лікарських товариств : тези доп. – Львів; Трускавець, 2000. – С. 436-437. – Зі змісту: [Ахіль Хрептовський]. – С. 437.