Значення наукової спадщини Леона Попєльскі для світової медицини: між двома Нобелівськими лауреатами І. Павловим та Дж. Блеком (до 150-ліття з дня народження). Каталог книжкової виставки

186

11 квітня 2016 року виповнюється 150 років від дня народження професора Львівського університету Леона Попєльського (Leon Popielski, 1.III.1866 – 8.X.1920), одного з провідних вчених XX століття. Його життя та творчість є зразком наукової жертовності для сучасників. Творчий спадок складає понад 109 наукових робіт. Проф. Л. Попєльскі є основоположником львівської наукової школи експериментальної гастроентерології, продовжив традиції фармакологічної школи Львова. Він був наставником для 17 докторантів, які згодом викладали фізіологію та фармакологію у багатьох університетах Європи. Проте постать проф. Леона Попєльського все ще залишається мало відомою широкій медичній громадськості.

Leon PopielskЛеон Попєльскі був першовідкривачем впливу гістаміну як ключового та потужного фактора на шлункову секрецію, та визнається світовою науковою спільнотою співавтором гуморальної концепції у механізмах контролю секреторних процесів у травній системі.

Доля проф. Л. Попєльського тісно пов’язана із буремними політичними та воєнними подіями в Східній Європі та з її двома провідними університетами, а саме Військово-медичною академією у Санкт-Петербурзі, де він навчався (1889-1894) і розпочав наукову діяльність (1894-1900), а також з Львівським університетом, де він отримав посаду професора і завідував кафедрою фармакології і фармакогнозії (1905-1920). У 1909-1910 рр. був деканом медичного факультету, який став основою Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (ЛНМУ).

Леон Попєльскі під час праці у Санкт Петербурзі (другий ліворуч)
Леон Попєльскі під час праці у Санкт Петербурзі (другий ліворуч)

Ще під час навчання на медичному факультеті Л. Попєльскі виявляв себе як обдарований студент і закінчив навчання з особливою відзнакою – Cum eximia laude. Д-р Попєльскі у 1897 році захистив свою другу докторську дисертацію, присвячену фізіології, “Про секреторні і гальмівні нерви підшлункової залози”, яку виконав під керівництвом Нобелівського лауреата (1904) І. П. Павлова в Імператорському Інституті експериментальної медицини. За свою наукову роботу “Роль печінки в трансформації крові” був удостоєний першої премії імені Д. Буша. У 1901 р. Леон Попєльскі публікує результати, які вказують на існування периферійного “рефлекторного центру” для секреції шлункових залоз. Отримані результати Попєльського дуже суперечили панівній в той час теорії “нервізму” Павлова, який був водночас його науковим керівником, та викликали обурення в нього. Цей відомий факт, що Павлов ініцюював у лабораторії перевірку даних, отриманих Попєльським, описано у спогадах Б. Бабкіна. Результати наступних серій дослідів підтвердили правильність ідеї Л. Попєльського про існування іншого, ніж умовно-рефлекторний механізм, “периферійного” способу контролю секреції шлункових залоз.

Пам’ятна таблиця в честь Леона Попєльського, що знаходилась у Львівському університеті
Пам’ятна таблиця в честь Леона Попєльського, що знаходилась у Львівському університеті

Уже у Львові у 1916 р., попри Першу світову війну, Попєльскі продовжив свої дослідження і виявив дозозалежний ефект гістаміну на секрецію шлункової кислоти в експериментах на собаках з шлунковою фістулою. Результати досліджень були опубліковані у престижному міжнародному журналі “Pflügers Archive für die gesamte Physiologie des Menschen und der Tiere” у рік смерті вченого (1920 р.). У 60-х рр. дослідження британського вченого Дж. Блека (J. Black) підтвердили концепцію Л. Попєльського про провідну роль гуморального впливу у секреції травних залоз та стали основою для створення нового класу лікарських засобів – Н2-блокаторів, що кардинально змінили тактику лікування виразкової хвороби, за що вченого нагороджено Нобелівською премією (1988). Цей факт підтверджує, що креативність, екстраординарність, великий інтелектуальний потенціал професора Л. Попєльського та його наукова мужність гідні шани.

З нагоди відзначення 150-ліття з дня народження Леона Попєльського пропонуємо віртуальну виставку. До уваги користувачів – публікації професора Попєльського cанкт-петербурзького та львівського періодів роботи. З частиною представлених матеріалів можна ознайомитись в читальному залі наукової бібліотеки, перегорнувши видання початку минулого століття, а з іншою частиною – в електронному вигляді.

Будуть цікавими й унікальні фотографії професора Леона Попєльського, більшість з яких представлені вперше.

 

 

Підготовка виставки здійснена у співпраці з професором кафедри нормальної фізіології ЛНМУ Оксаною Заячківською, що любязно надала матеріали та фото з архіву родини вченого, яка проживає у Польщі – Helena Popielska-Greblicka, MD, PhD, Wlodzimierz Greblicki, PhD, DSc (м. Вроцлав) та Leon Popielski, MD, PhD (м. Краків), а також з відділу спеціальних колекцій Варшавської центральної медичної бібліотеки (директор – п. В. Гермазяк), та сприяння The Physiological Society, а також допомоги студентки медичного факультету ЛНМУ Анни Мусюл з Польщі.

  • Ueber secretorische Hemmungsnerven des Pankreas // Centralblatt für Physiologie. – 1896. – Bd. 10, № 14. – S. 405-409.
  • Ueber die Grösse der zuckerzurückhaltenden Function der Leber // Centralblatt für Physiologie. – 1900. – Bd. 14, № 8. – S. 193-195.
  • Adrenalina i środki podnoszące ciśnienie krwi// Lwowski Tygodnik Lekarski. – 1907. – № 14. – S. 171-173.
  • O fizyologicznem działaniu i chemicznych własnościach wyciągów z treści i ścianek jelit// Lwowski Tygodnik Lekarski. – 1907. – № 47. – S. 607-608.
  • O wpływie peptonów na czynność serca // Lwowski Tygodnik Lekarski. – 1907. – № 29. – S. 366-369.
  • O działaniu alkoholu na organizm w świetle obcych i własnych badań : (odczyt wygłoszony dnia 23. lipca 1907 na X. Zjeździe lekarzy i przyrodników w sekcyi spraw alkoholizmu). – Lwów, 1908. – 24 s. – Режим доступу : http://dlibra.umcs.lublin.pl/dlibra/doccontent?id=13590. – Дата звернення : 3.03.2016 р.
  • O jadowitych ciałach prawidłowego ustroju w świetle własnych badań // Lwowski Tygodnik Lekarski. – 1908. – № 1. – S. 1-6.
  • O fizyologicznych i chemicznych własnościach wazodilatyny, czynnego ciałą narządów prawidłowego ustroju / L. Popielski, K. Panek // Przegląd Lekarski. – 1909. – № 2. – S. 17-20.
  • Über die Blutdruckwirkung des Cholins // Zeitschrift für Physiologische Chemie. – 1910-1911. – Bd. 70. – S. 250-252. – Режим доступу : http://vlp.uni-regensburg.de/library/data/lit19153. – Дата звернення : 3.03.2016 р.
  • Bemerkungen über die Bedeutung der temporären Isolierungsmethode bei Untersuchungen über die Verdauungsprozesse // Zeitschrift für Physiologische Chemie. – 1911. – Vol. 71, № 2. – S. 186-191. – Режим доступу : http://vlp.uni-regensburg.de/library/data/lit19234/index_html?pn=1&ws=1.5. – Дата звернення : 3.03.2016 р.
  • O rozpowszechnieniu wazodilatyny w świecie zwierzęcym // Księga Pamiątkowa Uniwersytetu Lwowskiego. – 1911. – S. 1-5.
  • Wyciągi z narządów i wewnȩtrzne wydzielanie // Przegląd Lekarski. – 1911. – № 49. – S. 788.
Wyciągi z narządów i wewnȩtrzne wydzielanie
Wyciągi z narządów i wewnȩtrzne wydzielanie
  • Teorja hormonów i wydzielanie wewnętrzne // Przegląd Lekarski. – 1912. – № 47. – S. 676-677; № 48. – S. 689-691; № 49. – S. 700-702; № 50. – S. 718-72
  • Adrenalin und Komprimierung der Nebenniere // Zentralblatt für Physiologie. – 1913. – Bd. 27, № 9. – S. 479-485. – Режим доступу : ve.org/stream/zentralblattfr27leip#page/478/mode/2up”>https://archive.org/stream/zentralblattfr27leip#page/478/mode/2up. – Дата звернення : 3.03.2016 р.
  • Niekrzepliwość krwi w odruchowej czynności wydzielniczej ślinianek i gruczołu trzustkowego. Ogólne prawo wydzielania soków trawiennych // Lwowski Tygodnik Lekarski. – 1913. – № 1. – S. 1-3; № 2. – S. 20-22.
  • O bodźcach gruczołów żołądkowych // Lwowski Tygodnik Lekarski. – 1913. – № 50. – S. 812-816.
  • O wpływie t. zw. umiarkowanego używania alkoholu na ustrój : referat wygłoszony na III polskim kongresie przeciw-alkoholowym we Lwowie // Walka z alkoholizmem. – 1913. – Rok I, № 2. – S. 65-68.
  • Alkohol jako środek odżywczy. – Lwów : Nakładem zarządu głównego “Wyzwolenia”, 1914. – 24 s. – Режим доступу : https://polona.pl/item/20246901/4/. – Дата звернення : 3.03.2016 р.
  • β-imidazolyläthylamin und die Organextrakte. Erster teil : β-imidazolyläthylamin als mächtiger Erreger der Magendrüsen // Pflügers Archiv für die gesamte Physiologie des Menschen und der Tiere. – 1920. – Bd. 178, № 1. – S. 214-236. – Режим доступу : https://archive.org/stream/pflgersarchivf178bonn#page/214/mode/2up. – Дата звернення : 3.03.2016 р.
  • β-imidazolyläthylamin und die Organextrakte. Zweiter teil : Einfluss der Säuren auf die die Magensaftsekretion erregende Wirkung der Organextrakte // Pflügers Archiv für die gesamte Physiologie des Menschen und der Tiere. – 1920. – Bd. 178, № 1. – S. 237-259. – Режим доступу : https://archive.org/stream/pflgersarchivf178bonn#page/236/mode/2up. – Дата звернення : 3.03.2016 р.
  • Histamina i wyciągi z narządów // Księga Pamiątkowa wydana w dwudziestopiątą rocznicę istnienia Wydziału Lekarskiego Uniwersytetu Jana Kazimierza 1894-1919 przez członków Wydziału lekarskiego / pod redakcja W. Nowickiego. – Lwów, 1920. – S. 67-74.