29 листопада 2018 р. у Львівському національному медичному університету імені Данила Галицького за ініціативи кафедри українознавства було проведено міжуніверситетський круглий стіл «Національна пам’ять (на вшанування жертв тоталітаризму)». Прозвучали доповіді, присвячені представникам української інтелігенції як жертвам тоталітарного режиму (доповіді доцента кафедри гістології, цитології та ембріології Ольги Джури про Йосипа Сліпого, бібліотекаря Ганни Лаврик про Володимиру Крушельницьку, викладача кафедри українознавства Олени Дробот про Сергія Єфремова) та окремим подіям, як акціям тоталітарного режиму, спрямованим на знищення населення загалом за ознакою національної приналежності (доповідь старшого викладача кафедри українознавства Марти Дрогомирецької “Митець у тоталітарному суспільстві” та доцента кафедри Наталії Гірної про операцію “Запад”, також ряд доповідей про голодомори 1932–1933 рр., 1946–1947 рр.).
Доповідь бібліотекаря І категорії Ганни Лаврик «З когорти знищених: до 115-річчя з дня народження Володимири Крушельницької» була побудована не лише на опублікованих матеріалах. Під час її підготовки використано чимало архівних документів. Вперше до обговорення було презентовано інформацію про харківський період життя цієї лікарки. На основі архівних документів та інформаційних матеріалів з багатьох видань вдалося проаналізувати її наукові зацікавлення. Встановлено раніше невідомі дати й хронологічні рамки перебування Володимири та її родини на засланні у Сандармоху.
Усі доповіді викликали жваві обговорення та дискусії, нові плани та ідеї. Присутні констатували, що питання тоталітаризму ще потребує багатоаспектних досліджень і не лише істориками, а також звернули увагу на важливість обговорення цієї теми зі студентством.
На завершення учасники отримали матеріали круглого столу, надруковані у вигляді збірника наукових праць.
Згодом всі доповіді будуть доступні для ознайомлення в інституційному репозитарії.[:] ]]>
Участь у конференції взяли відомі фахівці мовознавчих, історичних, культурологічних та ін. галузей, а також представники Наукової бібліотеки.
Програма конференції включала пленарне засідання, роботу в секціях, проблемне коло: «Українознавчі студії ХХІ століття: здобутки, проблеми, перспективи».
Під час конференції розглядалися важливі питання:
- Українознавство як політика і філософія держави.
- Образ України у культурі та мистецтві.
- Мова – основа безпеки української нації.
- Колективна пам’ять і національна ідентичність.
- Роль творчої інтелігенції України в період системних змін 1985 – 2015 рр.
- Державна мова як предмет в національних навчальних закладах України.
- Нові інтелектуально-культурні ґенерації та їх роль у національно-духовному поступі України: «шістдесятництво», «вісімдесятництво», «дев’яностництво».
- Феномен українства у світі.
- Українська національна ідея і християнство.
- Сучасні інтерпретації народної культури українців.
- Дослідження, збереження та популяризація культурно-мистецької спадщини України.
- Модель української культури нового тисячоліття: інформаційна доба в постіндустріальному суспільстві.
Матеріал та фото Ярини Гриновець[:] ]]>