Щоб навчання та робота йшли легко і без стресів, кажуть, потрібно все сприймати з гумором. Отже, до вашої уваги – особливий вид гумору – медичний.
Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що у своєму житті людина найчастіше контактує з медиками. Знайома вона і з турботливими руками акушера, і з “дуже страшною бор-машиною” стоматолога, і з гострим скальпелем хірурга. Зустрічається людина з лікарями, коли хвора, і коли здорова; вдома, у лікарні, в поліклініці, у військкоматі… Не дивно, що такі часті й тісні контакти спричинилися до появи величезного масиву анекдотів на медичну тематику. Вони можуть бути у формі коротких висловлювань – дотепів:
Час – гарний лікар, але косметолог поганий.
У вигляді діалогу (в тому числі запитання-відповіді):
- Чому на прийом до лікаря доводиться сидіти по кілька годин?
- Тому, що час лікує!
Оголошення, або поради:
Будьте ввічливі з медсестрою. Лише вона знає, що у вашому шприці.
Повноцінної усмішки із зав’язкою, розвитком дії, кульмінацією і несподіваною кінцівкою:
Сидить психіатр в кабінеті, нудьгує, пацієнтів немає. Тут тихенько так відкриваються двері, і в кабінет заповзає людина, стискуючи щось в зубах і руках, та ще ззаду щось за ним волочиться. Лікар:
– Ой, хто це до нас прийшов! Ти, напевно, змійка? Заповзай, змійко, на стілець, поговори з дядьком, дядько тобі допоможе.
Мужик негативно мотає головою. Лікар:
– А-а, так ти, напевно, черепашка, в гості до нас примандрував? Заповзай, черепашка, 
на стілець, розкажи дядькові докторові, що у тебе сталося.
Мужик знову головою мотає, і далі повзе. Лікар:
– Так хто ж це у нас – напевно, маленький черв’ячок?
Мужик, витягнувши кабель з рота:
– Лікарю, я – системний адміністратор, я Вам мережу прийшов прокладати. . .
Тематично анекдоти теж дуже розмаїті і охоплюють практично всі сфери медицини, та обігрують всі можливі комунікативні ситуації. Анекдот завжди реагує на найактуальніші питання сьогодення. Не стала винятком і безрадісна фінансова ситуація в українській медицині. Так, захмарні суми за лікарські послуги змушують пересічних людей робити вибір між власним здоров’ям та матеріальним благополуччям. У світлі української ментальності, для якої звичайним є нехтування здоров’ям задля якоїсь вигоди, вибір завжди на користь останньої, що й створює комічний ефект:
Лікар: Вам потрібна операція.
Чоловік: Скільки це буде для мене коштувати?
Лікар: За 25 тис $ ми зробимо за один день і все буде добре, або протягом місяця – буде коштувати 10 тис $… а ви вирішіть з родиною, яку ціну ви заплатите за операцію.
Приходить чоловік до лікаря.
Лікар : Ну що, вирішили?
Чоловік: Так .
Лікар: І що будемо робити?
Чоловік : Ремонт будемо робити!
Однак, у скрутному становищі не лише пацієнти, а й лікарі. Низькі зарплати бюджетних працівників, у тому числі лікарів державних медичних закладів – це частенько сміх крізь сльози:
Сміх продов
жує життя. Дільничий терапевт районної поліклініки в день зарплати зрозумів, що він безсмертний.
Інший, можливо, найбільший тематичний пласт – анекдоти про лікаря і хворого. Такі анекдоти якнайточніше розкривають особистість медика та його пацієнта: обігрують професійні особливості лікаря, його кваліфікацію, помисливість та надокучливість хворого. Відображена в анекдотах звичка лікаря шукати всюди хворобу:
Немає здорових людей, є недосвідчені лікарі.
Але з цього правила бувають і винятки:
Єдиний лікар, який вважає, що у Вас все гаразд, працює у військкоматі.
Не можна оминути увагою і почерк лікарів, нерозбірливість якого давно стала “притчею в народах”. Нечитабельні закарлючки, незрозумілі для невтаємничених скорочення – все це дало багате підґрунтя для народного гумору:
– Яка у Вас рівненька кардіограма!
– Це не кардіограма, це лікар рецепт виписав.
Або ще:
– Ніяк не можу розшифрувати ієрогліфи на цьому папірусі, – поскаржився молодий асистент старому вченому.
Той пару хвилин розглядав папірус, потім роздратовано пробурчав:–
– І що тут незрозумілого? Звичайний рецепт, виписаний лікарем фараона …
Дуже яскраво виявлені в анекдотах особливості кожної лікарської спеціальності. Наприклад: стоматологи беруть велику плату за свої послуги:
Дорослість – це коли у стоматолога боїшся не бор-машинки, а рахунку.
Хірург має звичку до всього підходити зі скальпелем:
Хірург – це добре озброєний терапевт.
А загалом, на думку пацієнтів, лікаря хлібом не годуй, тільки дай познущатися з хворого:
– А що найскладніше у вашій роботі, лікарю?
– Найскладніше – точно дізнатися улюблене заняття пацієнта і його хобі!
– А для чого вам це?
– Щоб заборонити!
Однак і пацієнти в лікарів теж далеко не мед. Вони завжди знають краще за лікаря, на що хворі, і як їх слід лікувати. Тому в “супротивники” їм народна творчість визначила досвідчених, “прокурених” лікарів, які знайдуть вихід з будь якої ситуації, і на кожного хитромудрого “хворого” мають свій лік:
Наркоз – засіб захисту хірурга від порад пацієнта під час операції.
В анекдотах хороший лікар зазвичай має справу то з симулянтами:
—Лікарю, у мене страшна недуга. Я відчуваю жахливу відразу до будь-якої роботи. Скажіть, що зі мною, але так, щоб мені було зрозуміло.
—Скажу: ви – звичайнісінький ледар.
—Дякую. А тепер назвіть мені якийсь медичний термін, щоб я міг пояснити це моєму начальнику…
то з цілком здоровими людьми, які надумують собі різні хвороби:
– Доктор, скажіть, у мене грип?!
– Так.
– Свинячий?!
– Так. Тільки свиня могла викликати “швидку” в 4 ранку з температурою 36,7!
Жаргонізована мова, яка проникла практично в усі сфери життя українців, теж знайшла відображення в народному гуморі. Так, двозначність висловлювань лікаря, цілком зрозуміла пересічним людям, при спілкуванні з пацієнтами із формальним мисленням призводить до комічних ситуацій:
В психіатра:
- У вас, шановний, дах їде!
- Лікарю, дах не може їхати, в нього нема коліс!
- Ну, колеса я зараз випишу…
Ще один шар анекдотів, про який не можна не згадати – це анекдоти про ліки та фармацевтів. Здавна лікарі зверхньо ставились до останніх, часто безпідставно, що й знайшло вияв у народному гуморі:
Лікар: Чи були Ви зі своєю хворобою ще в когось?
Хворий: Так, у аптекаря.
Лікар: Уявляю собі, яку дурницю він Вам порадив!
Хворий: Він порадив до Вас піти…
Довгі і складні назви сучасних ліків, важкі для вимови і запам’ятовування не залишились осторонь народного сміхотворця, який досить вдало закепкував із медичної номенклатури, лише трохи вдавшись до художнього перебільшення:
«У вас дефект мовлення? Ви затинаєтесь? Не вимовляєте звук «р»? У такому разі запитуйте в аптеках міста новий ефективний препарат – «імунооцелістонатрійхлоргідрокарбодон»!
Назагал, медичні анекдоти – це і зброя проти недбалих лікарів та недолугих пацієнтів, і чудодійні ліки, які, піднімаючи настрій, прискорюють одужання.
Матеріал підготував бібліограф Богдан Кріль.
У статті використано матеріали з сайту Тернопільської міської комунальної лікарні (Медичний гумор [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://sites.google.com/site/likarnya3/medicnij-kalendar/medicnij-gumor – Дата перегляду : 16.06.2017. – Назва з екрана) та власні записи автора.[:] ]]>
УПА – це широкомасштабний партизанський рух опору, який був добре організованим, мобільним, скоординованим. УПА ніколи не отримувала міжнародної допомоги. УПА володіла мережею підпільних військових навчальних закладів. Також в кожному військовому підрозділі перебував священик, котрий виконував функції капелана. Було організовано підпільні шпиталі УПА на зразок польових шпиталів регулярної армії. Діяла Санітарна служба УПА й у випадку нестачі фахових медиків користувалася допомогою лікарів, які практикували в близьких населених пунктах.
Медично-санітарна служба відіграє важливу роль в кожній армії. Добре зорганізована санітарна ділянка важлива не тільки тим, що несе медичну допомогу пораненим та хворим, дбає про загальний стан здоров’я вояків, має нагляд над харчуванням, старається запобігати хворобам, передусім інфекційним, але важлива тим, що її справна діяльність впливає у великій мірі й на моральний стан армії. Свідомість вояка, що на випадок поранення чи захворювання він отримає належну медичну допомогу, збільшує його почуття індивідуальної безпеки і зміцнює його боєздатність.
Українська Повстанська Армія виникла як форма протесту і захисту українського народу проти гітлерівської окупації, її бійці відіграли певну роль у порятунку народів Європи від завойовницьких планів гітлерівської Німеччини, внесли свою долю у розгром нацизму. Після закінчення другої світової війни УПА вступила у смертельну боротьбу із людиноненависницьким сталінським режимом. Ця боротьба була надзвичайно виснажливою, важкою і кривавою. У глибинній пам’яті народу учасники українського партизанського руху 40—50 рр., незважаючи на всі інсинуації комуністичної пропаганди, залишилися героями, захисниками Батьківщини.
Пропонуємо Вашій увазі список літератури до теми:
- Вівчар, Г. Велична місія доктора Матвія Лотовича : до 100-ліття від дня народження / Г. Вівчар // Гуманістичний вісник 2009. – Львів, 2009. – С. 513-518.
- Вівчар, Г. Незламним духом сильна воля: Життя і смерть Матвія Лотовича / Г. Вівчар // За Вільну Україну. – 1998. – 8 верес. – С. 2.
- Ганіткевич, Ярослав. До історії Українського Червоного Хреста та Медичної служби УПА [Електронний ресурс] / Я. Ганіткевич // Онлайн-журнал Наукового товариства ім. Шевченка: веб-сайт. – Текст. дані. – Режим доступу: http://www.spas.net.ua/index.php/library/article/740 – (дата звернення 13.10.14). – Назва з екрану.
- Геник, С. М. До питання про структуру формувань медичної служби Української Повстанської Армії / С. М. Геник, Л. Д. Паращук // Лікарська справа. – 1998. – №8. – С. 160-165.
- Дем’ян, Григорій. 60-річчя УПА / Г. Дем’ян // Львівщина у 2002 році : знаменні і пам’ятні дати краю / К. Василик, Я. Гоян, Г. Дем’ян [та ін.] ; уклад.: К. Василик, М. Кривенко. – Львів : [б. в.], 2002. – С. 44-50. – Бібліогр. в кінці ст.
- Кравець, А. Ангели милосердя. З історії медичної служби УПА / А. Кравець // Український інформаційний бюлетень здоров’я. – 2004. – №4. – С. 4-9.
- Кравець, Аретій. Медики у визвольних змаганнях українського народу (від Українського Червоного Хреста до Служби Здоров’я УПА) / А. Кравець. – Львів : Галицька видавнича спілка, 2010. – 177 с. : фот. – (Нова медична бібліотека ; Вип.14). – Бібліогр.: с. 172-177.
- Медична опіка в УПА // Літопис УПА. Том 23 / ред. М. Ріпецький. – Торонто ; Львів: Літопис УПА, 1992-1993. – Режим доступу: http://www.ex.ua/5446579 (дата звернення 13.10.14). – Назва з екрану.
- Медичне забезпечення в УПА [Електронний ресурс] // Козацьке братство бойового Звичаю Спас «Сокіл»: веб-сайт. – Текст. дані. – Режим доступу: http://www.spas.net.ua/index.php/library/article/740 (дата звернення 13.10.14). – Назва з екрану.
- Никитюк, О. Медичне забезпечення вояків Української Повстанчої Армії (за матеріалами споминів українських повстанців) / О. Никитюк // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2001. – №1. – С. 43-44.
- Паращук, Л. Д. Підбір, підготовка та розстановка медичних кадрів в Українській Повстанській Армії / Л. Д. Паращук // Практична медицина. – 1996. – №1-2. – С. 111-114.
- Патриляк, Іван. Регулярні основи для нерегулярної армії. Що варто запозичити збройним силам в УПА [Електронний ресурс] : [про медичну службу УПА] / І. Патриляк // Тиждень. – 2013. – 14 жовт. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/History/91243
- Петрущак, Микола. Медики в рядах повстанців УПА [Електронний ресурс] / М. Петрущак // Всеукраїнська інтернет-газета “Vox populi“: веб-сайт. – Текст. дані. – http://www.vox-populi.com.ua/rubriki/istoria/operacia-visla/medikivradahpovstancivavtorpetrusakmikola (дата звернення 13.10.14). – Назва з екрану.
- Радиш, Я. Ф. Медичне забезпечення українських національних військових формувань першої половини ХХ ст. / Я. Ф. Радиш, А. П. Казимірчук // Лікарська справа. – 1995. – №5-6. – С. 193-198.
- Ріпецький, Модест. Лікарі і медичний персонал на службі в УПА [Текст] / М. Ріпецький, Б. Гук-Скала // Матеріяли до історії української медицини : збірник / ред.-упоряд. М. Семчишин ; ред. кол.: П. Джуль, В. Марчук, П. Пундій [та ін.]. – Чікаго : Українське Лікарське Товариство Північної Америки, 1988. – Т. ІІ. – С. 102-116.
- Харкевич, М. Д-р Тома Воробець (1899-1986). Біографічний нарис його життя і праці / М. Харкевич // Лікарський вісник. – 2005. – Т. 50, №2 (154). – С. 54-61.
- Щуровський, В. Лікарі і медики у визвольній війні / В. Щуровський // Лікарський збірник. Нова серія. Т.3. – Львів, 1996. – С.69-87.
Фільмографія:
- “Akce B” (Чехословаччина, 1951)
- “Ogniomistrz Kaleń” (Польща, 1961)
- “Zerwany most” (Польща, 1962)
- “Анничка” (СРСР, 1968)
- “Білий птах з чорною ознакою” (СРСР, 1970)
- “Дума про Ковпака” (СРСР, 1973)
- “Тревожный месяц вересень” (СРСР, 1976)
- “Жорстокі світанки” (Канада, 1980)
- “Провал операции “Большая медведица” (СРСР, 1983)
- “Государственная граница. Фильм 6. За порогом победы” (СРСР, 1987)
- “Отряд специального назначения” (СРСР, 1987)
- “Останній бункер” (Україна, 1991)
- “Карпатське золото” (Україна, 1991)
- “Вишневі ночі” (Україна, 1992)
- “Страчені світанки” (Україна, 1993)
- “Атентат – Осіннє вбивство у Мюнхені” (Україна, 1995)
- “Нескорений” (Україна, 2000)
- “Один – в полі воїн” (Україна, 2003)
- “Залізна сотня” (Україна, 2004)
- “Далекий постріл” (Україна, 2005)
- “Ми з майбутнього 2” (Росія, 2010)
Документальні фільми
- “Спогад про УПА” (1993)
- “Три любові Степана Бандери” (1998)
- “Війна – український рахунок” (2002)
- “Війна без переможців” (2002)
- “Між Гітлером і Сталіном – Україна в II Світовій війні” (2004)
- “Бандеровцы: Война без правил” (2004)
- “Пам’яті Слави Стецько” (2005)
- “Музей Бандери у Лондоні” (2006)
- “Собор на крові” (2006)
- “ОУН-УПА: Війна на два фронти” (2006)
- “Украинский национализм. Невыученные уроки” (2007)
- “УПА. Тактика боротьби” (двосерійний) (2007)
- “УПА. Третя сила” (2007)
- “Тайны века 55: Степан Бандера. Заказное самоубийство” (2007)
- УПА. Телепередача “Особливий погляд”: “Бандерівці” (Чехія, 2010)