Життя М.О. Оборіна на довгі роки було пов’язане з Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького – із жовтня 1955 р. розпочав працю викладачем військової кафедри тоді ще Львівського медичного інституту. У 1956 році призначений старшим викладачем цієї кафедри, читав курс лекцій з токсикології отруйних речовин і засобів хімічного захисту та медичної допомоги у польових умовах. Від 1964 до 1982 року полковник медичної служби М.О. Оборін – доцент військової кафедри тоді ще Львівського державного медичного інституту.
![Микола Олександрович Оборін](http://medlib.lviv.pro/wp-content/uploads/2016/10/portret.jpg)
У січні 1962 р. М. О. Оборін успішно захистив кандидатську дисертацію на засіданні Вченої ради Вінницького державного медичного інституту ім. М. І. Пирогова.
![История развития способов лечения переломов костей конечностей в России первой половины XIX века](http://medlib.lviv.pro/wp-content/uploads/2016/10/obor_n-0001.jpg)
Оборин Н. А. История развития способов лечения переломов костей конечностей в России первой половины XIX века: автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. мед. наук. – Львов, 1961. – 19с.
Відтак йому було присвоєно вчений ступінь кандидата медичних наук. На час захисту дисертації він опублікував 5 наукових праць з токсикології отруйних речовин і 45 – з історії медицини. 24 лютого 1965 р. йому присвоєно вчене звання доцента.
Від вересня 1982 р. М.О. Оборін – на посаді секретаря Вченої ради тоді ще Львівського державного медичного інституту. Згодом Микола Олександрович започаткував проведення Актових днів Львівського медичного університету (1986-99) та активно займався упорядкуванням буклетів «Актовий день» – своєрідного стислого річного звіту роботи вузу.
А з 1993 р. до квітня 2005 р. Микола Олександрович – науковий консультант Наукової бібліотеки нашого Університету. Кандидат медичних наук, головний бібліограф Оборін Микола Олександрович, працюючи у Науковій бібліотеці, відповідав за науково-видавничу роботу, займався питаннями бібліографії наукової медичної спадщини. У своїх дослідженнях завжди керувався аналітичним підходом. Став укладачем та редактором двох бібліографічних покажчиків, присвячених ректорам нашого вузу – професору М. В. Даниленку та професору М. П. Павловському:
- Михаил Васильевич Даниленко: библиогр. указ. / сост.: Р. А. Камчатнов, Н. А. Оборин, В. С. Яковлев; под ред. Н. А. Оборина. – Львов, 1980. – 64 с.
- Михайло Петрович Павловський. Біобібліографія / упоряд. і відп. ред. М. О. Оборін. – Львів, 1999. – 263 с.
М. О. Оборін відомий ґрунтовними науковими працями і розвідками з історії медицини. Активну наукову діяльність М. О. Оборін розпочав у 1951 р. Спектр наукових зацікавлень дослідника стосувався історії військової медицини, травматизму і експериментальної токсикології, наукова діяльність M. І. Пирогова, історія травматології та історія вищої медичної освіти в Російській імперії XVII-XIX ст. В тому числі публікації:
- Оборин Н. А. Операции трахеотомии в отечественной хирургии XVIII и первой половины XIX века // Вестник оториноларингологии. – 1964. – № 2. – С. 80-84.
- Караванов Г. Г. К истории развития метода переливания крови на Украине : (вклад Шамова и его школы) / Г. Г. Караванов, Н. А. Оборин // Клиническая хирургия. – 1973. – № 12. – С. 56-62.
- Оборин Н. А. Неопубликованные хирургические отчеты периода Крымской войны 1853-1856 гг. // Хирургия. – 1972. – № 10. – С. 147-149.
- Оборін М. Погляд на лікування хворих на чуму і профілактику її в Україні та в Росії у XVIII столітті // Агапіт. – 1998. – № 9-10. – С. 66-71.
- Оборин Н. А. Можно ли сегодня отлучать Н. И. Пирогова от украинской медицины? // Асклепий. – 2001. – № 2. – С. 52-58.
- Оборін М. Добрий слід на землі : до 70-ліття професора Івана Медчука // Alma Mater. – 2002. – № 9. – С. 4-5.
Микола Олександрович детально вивчив історію відкриття М. І. Пироговим гіпсової пов’язки і її впровадження у клінічну та військово-польову хірургію. Результатом його досліджень стала низка публікацій. Серед них:
- Оборин Н. А. К истории открытия гипсовой повязки Н. И. Пирогова // Ортопедия, травматология и протезирование. – 1956. – № 6.
- Оборин Н. А. О первом применении повязки Пирогова в Америке // Клиническая хирургия. – 1962. – № 8. – С. 83-84.
- Оборин Н. А. Дальнейшее развитие учения Н. И. Пирогова о гипсовой повязке. К 100-летию монографии Ю. К. Шимановского «Гипсовая повязка» // Клиническая хирургия. – 1964. – № 8 – С. 76-80.
- Оборин Н. А. Первые 30 лет применения операции Н. И. Пирогова в России // Клиническая хирургия. – 1965. – № 11. – С. 83-90.
Ряд робіт М. О. Оборіна стосується вивчення біографій перших докторів медицини XV-XVII ст. (Ю. Дрогобич, Ф. Скорина, Г. Ляшковський).
Значна кількість його наукових праць присвячена вивченню історії медичного факультету Львівського університету: після тривалого забуття першим на основі архівних даних ідентифікував 1784 рік як рік заснування медичного факультету Львівського університету; здійснив низку біографічних розвідок його перших професорів (Гакет, Мазох та ін.), а також його клінічних баз (шпиталь сестер милосердя, монастир піярів та ін.).
М. О. Оборін відіграв важливу роль у підготовці до друку рукопису Ніколаса Бидлоо “Настанови для тих, хто вивчає хірургію в анатомічному театрі”.
![Наставление для изучающих хирургию в анатомическом театре](http://medlib.lviv.pro/wp-content/uploads/2016/10/obor_n_obkl-0001.jpg)
Бидлоо Н. Наставление для изучающих хирургию в анатомическом театре. Составлено 1710 года, января 3 дня на счастье : пер. с лат. / поснит. статья, коммент. и прилож. к пер. Н. А. Оборина; под ред. М. В. Даниленко. – Москва: Медицина, 1979. – 591 с.
Адже спочатку цю роботу помилково приписували голландському анатому Готфріду Бидлоо, а потім визнали «безіменною». М. О. Оборін виправив цю помилку, виявивши у 1963 р. цей твір у бібліотеці Військово-медичної академії. За його ініціативи рукопис переклали російською мовою (1979 р.) і видали під редакцією професора М. В. Даниленка з поясненнями та коментарями М. О. Оборіна.
![Микола Олександрович Оборін](http://medlib.lviv.pro/wp-content/uploads/2016/10/portret_2.jpg)
За період більше ніж 30-річної діяльності М. О. Оборін опублікував 194 наукові праці, видав 1 монографію “Ставропігійське братство”.
Микола Олександрович Оборін зробив значний внесок у дослідження багатьох аспектів історії медицини, а також історії нашого Університету. Ми – працівники бібліотеки – знали його як скрупульозного науковця з гарним почуттям гумору.[:]