“Як нам тепер бракує постатей такого калібру!” – про д-ра Івана Куровця | Наукова бібліотека Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

“Як нам тепер бракує постатей такого калібру!” –

про д-ра Івана Куровця

(17.01.1863–13.05.1931)

Іван-Теодозій Куровець. Життя сповнене драматичних подій та важкої праці на благо України. Тільки перелік його звершень буде чималим. Був членом НТШ, головою УЛТ, головою видавничої комісії “Просвіти”, головою Надзірної Ради видавничої спілки “Діло”, головою Трудової партії, а потім членом Центрального Комітету УНДО та членом управи Центробанку і “Карпати”. Крім своєї лікарської та громадської праці, знаходив час дописувати до “Лікарського Вісника”, видав кілька популярних публікацій на тему охорони здоров’я, в щоденнику “Діло” помістив фейлетони з подорожей по Італії. Свою багату книгозбірню подарував бібліотеці НТШ.

На багатотисячному похороні Івана Куровця, оцінюючи його заслуги, сенатор Михайло Галущинський зауважив: «Коли багато інших заломилися б, тверда особистість Покійного кинула його на шлях просто фанатичної праці, додаючи йому ще більше фанатично-стихійної віри в успіх праці і в наслідки цього успіху. Навіть дозвілля, а й воно було завжди на послугах діла, віри, руху і боротьби… І стриму не було цій стихії… Добре ім’я, кришталева тверда характерність, відповідальна праця з рішучим домаганням відповідальності від усіх, від найближчого оточення починаючи, не раз твердо стелили йому життєвий шлях, але дали нам особистість, про яку тепер на прощанні можна сміло сказати, що вона духовно осяяна, полишиться безперечно цінністю для потомних поколінь у дальшій творчості і формуванні народного життя і в боротьбі за його форму! Як нам тепер бракує постатей такого калібру!».

Іван Куровець народився 17 січня 1863 року в с. Батятичах на Львівщині у родині греко-католицького священика. Початкову освіту здобув у рідному селі, середню освіту – у Львівській Академічній гімназії. З 1882 по 1887 роки навчався у Медичній Академії у Відні. Навчаючись в австрійській столиці, долучився до громадської праці в студентському товаристві «Січ», головою якого став у листопаді 1883 року (1883–1885 рр.) Був одним з найактивніших членів цієї студентської організації.

Після закінчення Медичної Академії 2 роки стажувався у Відні, після чого, з 1889 року, розпочав лікарську практику у місті Калуші, на Станіславщині (зараз Івано-Франківська область). На той час місто було невеличким повітом, в якому працювали кустарні соляні промисли, калійне підприємство, дрібні ремісничі майстерні. А медицина була не настільки розвиненою. Часто спалахували епідемії. Іван Куровець був лікарем широкого профілю та здобув авторитет, як першокласний фахівець. Окрім традиційних напрямків медицини, освоював малодосліджені, на той час, фтизіатрію (туберкульоз) та променеву діагностику(рентген). На формування особистості Івана Куровця мала великий вплив громадсько-політична діяльність Івана Франка та його книгозбірня. Про це він детально описує у своїх спогадах про життя Івана Франка, описує мандрівки, де він і познайомився зі своєю майбутньою дружиною.

У Калуші, крім лікарської праці, він розгорнув активну політичну, просвітницьку та політичну діяльність. Він виступив одним із фундаторів Народного дому та греко-католицької церкви святого Архистратига Михаїла. Він фінансово підтримав будівництво церкви (1904–1911 рр.), а пізніше залишався почесним членом церковного комітету. Брав активну участь в українському русі — став одним із засновників місцевої філії «Хлопського Банку». Як член Української національно-демократичної партії (УНДП) відвідав кожне село Калущини. Також Іван Куровець був видавцем двотижневика «Калуський листок». Двічі – у 1908 і 1913 рр. – обирався депутатом Галицького сейму від Калуського повіту. Українська ідея була справою всього життя патріота.

Був одружений з Цецилією Бурачинською (сестрою Тита Бурачинського). Протягом кількох років подружжя Івана та Цецилії Куровців втратило обох синів: Андрій помер 1 грудня 1912 року в Абації, Петро – військовий санітар, – помер 20 жовтня 1915 року в бою на березі ріки Сочі (Італія). Обидва сини Івана-Теодозія та Цецилії поховані в Італії. У період Першої світової війни І. Куровець перебував Калуші під московською окупацією. Після війни переїхав до Львова.

На початку українсько-польської війни д-р Іван Куровець створив санітарну службу УГА та організував санітарний відділ при Міністерстві внутрішніх справ ЗУНР. Він взяв під контроль усі шпиталі та лікувальні заклади в Галичині. Під кінець 1919 року під його головуванням створено Державну Раду здоров’я, Червоний Хрест, кілька шпиталів для епідемічних хворих, санітарні і дезинфекційні колони.

Після закінчення війни Іван Куровець усі свої сили віддавав «Народній лічниці» у Львові – українській медичній установі для потребуючого населення краю, що функціонувала на засадах добровільності. Відновивши працю розграбованої амбулаторії, він працював тут від лютого 1918 року. У той час там практикувало, крім нього, лише четверо лікарів. Тому, як досвідчений лікар, він працював не лише у внутрішньому відділі, й приймав хворих з отоларингологічними та очними хворобами. Крім того, він виконував обов’язки касира, а з 1923 р. – і голови Товариства «Народна лічниця». Після польських реквізицій наприкінці 1918 року тут залишились голі стіни. Лише д-рові Куровцеві товариство завдячувало ліквідацією усіх боргів, проведенням ремонтів і початком усенародної акції за побудову у Львові повноцінного 24-годинного українського шпиталю. Після смерті д-ра Сильвестра Дрималика у 1923 році Іван Куровець став директором амбулаторії. З того часу побудова шпиталю «Народної лічниці» стала головною метою життя д-ра Куровця. У 1924 р. не стало його дружини – Цецилії Бурачинської. У 1926 р. з жертовною підтримкою Слуги Божого Митрополита А. Шептицького товариство набуває у власність велику земельну ділянку для побудови лікарні. В 1928 р. був послом до варшавського сейму. У липні 1930 р. магістрат після тривалих зволікань врешті дав дозвіл на будівництво. Водночас д-р Куровець докладав величезних зусиль для залучення до діяльності «Народної лічниці» висококваліфікованого персоналу і купівлі модерних засобів (кварцової лампи, рентгенапарату тощо). Від співробітників вимагав точності, солідності та почуття обов’язку. За час директорства д-ра Куровця в амбулаторії почали безоплатно працювати відомі лікарі, співробітники львівських та краківських клінік М. Панчишин, М. Дзерович, О. Подолинський, О. Пелех, Т. Туна-Надрагова, Є. Дурделло, О. Філяс, Я. Рудницька-Криштальська, Т. Бурачинський та інші (до 14 осіб у 1930 році). Значно зросла кількість хворих, які зверталися по допомогу до амбулаторії «Народної лічниці» (25 278 осіб лише в 1930 р.), а кількість операцій того ж року сягнула 432. Усі свої сили віддав д-р І. Куровець цій установі. Уже хворий, він приходив у амбулаторію, і цілком виснажений повертався додому. 9 травня 1931 року, страшенно знесилений, прийшов у лічницю на збори і виголосив звітну доповідь. Через чотири дні його не стало.

Останні роки свого життя щоліта подорожував по Італії, де відвідував могили загиблих синів. Враження від подорожей публікував на сторінках “Діла”. І. Куровець – автор наукових і популярних розвідок (“Лікарський порадник”та ін.), публікацій у “Лікарському віснику” та Календарі “Просвіти”.

Помер визначний діяч 18 травня 1931 р.

Промовляючи на похоронах Івана Куровця, посол Остап Луцький нагадав про чотири гасла, якими в житті керувався покійний: «1. Передусім забезпечуймо здоров’я народу, щоб він був дужий і плідний, як рідна земля! 2. На здоровому українському тілі – світлі голови! 3. Разом із здоров’ям і освітою мусить зростати гаразд народу, здобутий власними величезними зусиллями. 4. На твердих основах здоров’я, просвіти, гаразду треба закріпити в найширших народних масах національну ідею!».

Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

Для підготовки матеріалу використані наступні ресурси:

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD

http://kalusz.io.ua/s120269/ivan_kurovec

http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/18/150Kurovec.pdf

Праці д-ра Івана Куровця

Куровець І. Санітарні відносини в Східній Галичині ( в часі 1ї світової) : Уваги з приводу утворення міністерства народного здоровля // Діло. – 1917. – 19-20 верес.

Куровець І. З Калуша до Чернівців. Під час російської офензиви і відвороту в липни 1917 // Діло. – 1917. – 28, 29, 30 верес.

Куровець І. Терапевтичні звідомлення // Лікарський вісник. – 1920. – Ч. 1. – С. 4-5.

Куровець І. Міністерство народного здоровля, центральний, краєвий і повітові уряди здоровля // Лікарський вісник. – 1920. – Ч. 1. – С. 6-7.

Куровець І. З жалібної книги (28 лікарів померло під час Першої світової війни) // Лікарський вісник. – 1920. – Ч. 1. – С. 7.

Куровець І. Йод і радій у калуських потасових солях// Лікарський вісник. – 1920. – Ч. 4. – С. 25-26.

Куровець І. Приостре інфекційне запалення ендокарду (середсердя) як пошесть // Лікарський вісник. – 1920. – Ч. 5-6. – С. 33-36.

Куровець І. Про появу просівки (пітниця, sudor anglicus) в Східній Галичині // Лікарський вісник. – 1920. – Ч. 11-12. – С. 69-71.

Куровець І. Способи поборювання пошестних недуг // Громадська думка. – 1920. – №18. – 22 січ.

Куровець І. Санітарна організація і санітарні відносини за час української влади в ЗУНР по розвалі Австрії від 1 листопада 1918 по конець мая 1919 // Лікарський вісник. – 1921. – Ч. 1-2. – С. 4-6.

Куровець І. Д-р Андрій Кос. В треті роковини смерти // Український вісник. – 1921. – 17 квіт.

Куровець І. Перша поміч у наглих випадках захорювання. – Львів: Вид-во “Просвіти”, 1923. – 40 с.

Куровець І. Туберкулічне запалення залезів (жовни), суглобів (суставів) і костей // Народній Ілюстрований Калєндар Товариства“ Просвіта” на звичайний рік 1925. – Львів, 1924. – С. 94-98.

Куровець І. По Югославії та Італії (Вражіння з подорожі*) // Діло. – 1925. – 25, 26, 27, 28, 30 трав.

Куровець І. Іван Франко в моїх згадках // Новий час. – 1926. – 23, 27, 30 трав.

Куровець І. Причинок до етіології цукровиці // Лікарський вісник. – 1927. – Ч. 3-4. – С. 20-21.

Куровець І. До початків «Діла» // Діло. – 1928. – 14 січ. (чис. 10).

Куровець І. Чільний діяч і лікар. Памяти д-ра Евмена Кириловича Лукасевича (26.12.1871-20.12.1929). // Діло. – 1929. – 27 груд.

Куровець І. Д-р Ярослав Окуневський // Діло. – 1929. – 4 квіт.

Куровець І. Живець Черче. Мої вражіння і помічення // Діло. – 1930. – 5 лип. – Електронна версія статті – http://www.ult.lviv.ua/index.php?newsid=564

Куровець І. Санітарні відносини після розвалу Австрії в часі влади ЗУНР від листопада 1918 до травня 1919 та в найближчому часі опісля // Лікарський вісник. – 1933. – Ч. 2-3. – С. 39-42.

Літературно-критичні матеріали (статті, повідомлення)

про д-ра Івана Куровця

1. Альманах Українського Народного Союзу на рік 1976. – Нью-Йорк : Свобода, 1976. – 281с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 196.

2. Аромат Євшан-зілля: до 20-річчя національної революції 1988–1991 років / упоряд. Валентин Стецюк, Микола Жарких. – К.: Стилос, 2007. – 576 с. – Зі змісту: [Іван Куровець]. – С. 34, 37.

3. Арсенич П. І. Іван Франко і Прикарпаття / П. І. Арсенич. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2006. – 347 с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 234.

4. Батенко Т. Анатоль Вахнянин (1841-1908): біля джерел національного відродження / Taрас Батенкo; Наукове т-во ім. В’ячеслава Липинського; Фонд духовного відродження ім. Митрополита Андрея Шептицького. – Львів: Кальварія: Каменяр, 1998. – 138 с.: іл. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 45.

5. Богачевський Д. На возі і під возом: спомини галицького адвоката / Данило Богачевський. – Торонто: Добра книжка, 1976. – 141с. – Зі змісту: [Іван Куровець]. – С. 45-47. – Електронна версія книги – http://shron.chtyvo.org.ua/Bohachevskyi_Danylo/Na_vozi_i_pid_vozom.pdf

6. Бойцун Л. С. Тернопіль у плині літ = Ternopil through years : історико-краєзнавчі замальовки / Л. С. Бойцун. – Тернопіль : Джура, 2003. – 392 с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 181.

7. Гай-Нижник П.П. Формування органів державної влади та управління ЗУНР (1918-1920 рр.) // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства.- К.: Укр. агенство інформаціїї та друку “Рада”, 2009. – Вип. ХХІІІ. – С.326-348. – Зі змісту: [Іван Куровець]. – С. 328, 342. – Електр. версія документу – http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/downloads/181doc.pdf

8. Ганіткевич, Ярослав Володимирович. Українські лікарі – вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи [Текст] = The ukrainian medical researchers of the first half of the 20th century and their scientific schools : біогр. нариси та бібліогр. / Я. В. Ганіткевич; Наук. т-во ім. Шевченка, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Львів. від-ня, Всеукр. лікарське т-во. – Львів, 2002. – 544 с. : іл. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 349, 382, 480, 527.

9. Грабовецький В. Іван Куровець (1863-1931) / В. Грабовецький // Грабовецький В. Історія Калуша. З найдавніших часів до початку XX ст. / Володимир Грабовецький. – Дрогобич: Відродження, 1997. – 235 с. – С. 181-183.

10. Грицак Я. Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886) / Ярослав Грицак. – К.: Критика, 2006. – 632 с. – Зі змісту: [І. Куровець]. – С. 536, 567.

11. Дей О. І. Іван Франко: життя і діяльність / Олексій Іванович Дей. – К.: Дніпро, 1981. – 353 с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 48, 343.

12. Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє-минуле (1914–1920) / Дмитро Дорошенко. – Мюнхен: Українське вид-во, 1969 – 543 с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 133.

13. Дроздовська О. Українські часописи повітових міст Галичини (1865–1939 рр.) : іст.-бібліогр. дослідж. / Олеся Дроздовська; наук. ред.-консультант М.М. Романюк; НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Наук.-дослідний центр періодики. – Львів, 2001. – 364 с. – (Період. вид. міст України). – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 114, 116, 336, 343.

14. Зозуляк В. Міністр ЗУНРу : про І. Куровця – міністра охорони здоров’я ЗУНР / В. Зозуляк // Медик При¬карпаття. – 1991. – 7 січ.

15. Історія державної служби в Україні: в 5-ти т. / О.Г. Аркуша, О.В.Бойко, Є.І.Бородін [та ін.]; відповід. ред. Т. В. Мотренко, В. А Смолій; Гол. упр. держ. служби України, Ін-т історії України НАН України. – Київ: Ніка-Центр, 2009. – Т. 1. – 544 с. – Зі змісту: [І. Куровець]. – С. 97, 725. – Електронна версія книги – http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/188-190doc.php

16. Кедрин І. Життя, події, люди: спомини i коментарі / Іван Кедрин. – Нью-Йорк: Червона Калина, 1976. –724 с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 644, 702.

17. Ковалюк Р. Український студентський рух на західних землях ХІХ–ХХ ст. / Роман Ковалюк. – Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2001. – 420 с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 80, 112, 113.

18. Когут М. Куровець Іван / М. Когут // Когут М. Калущина: люди і долі / М. Когут. – Калуш, 2006. – С. 111.

19. Коломиєць М. «Просвіта» Калущини: далеке і близьке / Михайло Коломиєць. – Калуш, 2003. – 186 с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 11, 109, 160.

20. Коломиєць М. Заслужений організатор Калущини / М. Коломиєць // Дзвони Підгір’я. – 2008. – 22 лют. ; Вісті Калущини. – 2008. – 1 берез.

21. Корновенко С. В. Українська революція: навчальний посібник / С. В. Корновенко, А. Г. Морозов, О. П. Реєнт ; Ін-т історії України НАН України, Черкаський держ. ун-т ім. Б. Хмельницького. – Вінниця: Фоліант, 2004 – 431 с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 149, 168, 186.

22. Костів К. Конституційні акти відновленої української держави 1917-1919 років і їхня політично-державна якість. – Торонто, Канада, 1964. — 168 с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 161.

23. Крезуб А. Нарис історії українсько-польської війни 1918–1919 рр. / Антін Крезуб. – Нью-Йорк: Око, 1966. – 179 с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 66, 169.

24. Крушинська Н. До 80-річчя від смерті Івана Курівця / Ніна Крушинська, Станіслав Нечаїв // ХІ з’їзд ВУЛТ: 100 років Українському лікарському товариству (28-30 вересня 2011р., м. Харків) : [матеріали з’їзду]. – К., 2011. – С. 81.

25. Кугутяк М. Iсторія української націонал-демократії (1918-1929) / Mикола Кугутяк. – Київ; Івано-Франківськ: Плай, 2002. – Т. 1. – 536 с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 94, 474, 479, 482, 491, 519.

26. Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. / Олекса Кузьма. – Нью-Йорк: Червона Калина, 1960. – 450 с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 259. – Електронна версія книги – http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3650/file.pdf

27. Кучер Р. В. Наукове товариство імені Т. Шевченка: два ювілеї / Роман Володимирович Кучер. – К.: Наук. думка, 1992. – 110 с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 109.

28. Лазарович М. Легіон Українських січових стрільців: ідея, формування, боротьба / Mикола Лазарович. – Тернопіль: Джура, 2005. – 592 с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 79.

29. Луців Л. Іван Франко – борець за національну і соціяльну справедливість / Лука Луців. – Джерзі Ситі; Нью-Йорк: Свобода, 1967. – 654 с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 136.

30. Макух І. На народній службi / Iван Maкух. – Детройт: Вид. Укр. Вільної Громади Америки, 1958. – 628 с. : іл. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 166, 172, 173, 241, 559.

31. Макух І. На народній службі: спогади / Іван Макух. – К.: Основні цінності, 2001. – 572 с. – (Сер. «Спадщина»; Кн. 11). – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 117, 124, 125, 211.

32. Малик Я. Історія української державності /Я. Малик, Б. Вол, В. Чуприна. – Львів: Світ, 1995. – 247 с. – Зі змісту: [І. Куровець]. – С. 138, 215.

33. Матеріяли до історії української медицини. Т. 2. = Contributions to the history of Ukrainian medicine. Vol. 2 / ред. кол. П. Джуль [та ін.]. – Чікаго: Вид. Укр. лікарського товариства Північної Америки, 1988. – 298 с. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 23, 32, 37, 48, 49, 60, 118.

34. Міністр українського здоров’я Доктор Іван Куровець – міністр охорони здоров’я ЗУНР, директор Народної лічниці у Львові… // Україна молода. – 2005. – 27 грудня. – С.12.

35. Надрага Б. Доктор Іван Куровець / Богдан Надрага // Народне здоров’я. – 1999. – №3 (120). – С. 4-5.

36. Надрага Б. Невтомний трудівник задля народної справи : до 150-ліття д-ра Івана Куровця (1863-1931) / Богдан Надрага, Володимир Семенів // Народне здоров’я. – 2013. – Січень. – С. 4. – Електр. версія статті – http://guoz.lviv.ua/files/kurovets%20nz_1_2013.pdf

37. Надрага Б. Іван Куровець (1863–1931): біографічний нарис життя і праці / Б. Надрага, В. Смолій // Лікарський вісник. – 2006. – Т. 51, №1. – С. 67–71.

38. Олесницький Є. Сторінки з мого життя / Євген Олесницький; упоряд. М.М.Мудрий, Б.О.Савчик. – Львів: Медицина і право, 2011. – 431 с. – Зі змісту: [І. Куровець]. – С. 88.

39. Павлишин О. Іван Куровець // Західно-Українська народна республіка. 1918-1923. Уряди. Постаті / Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича; гол. ред. Ярослав Ісаєвич; упоряд.: Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр. – Л: Тріада Плюс, 2009. – 350 с. – С. 139-141. – Електронна версія статті – http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/18/150Kurovec.pdf

40. Пундій П. Українські лікарі. Кн. 1. Естафета поколінь національного відродження : біобібліогр. довід. / Павло Пундій. – Львів; Чикаґо, 1994. – 327 с. – Зі змісту : [Куровець І.]. – С. 116.

41. Семенів В.О. Доктор Іван Куровець – «людина-оркестр» / В.О. Семенів // ХІ Конґрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств [28–30 серп. 2006 р., м. Полтава] : тези доп. – Полтава; К.; Чікаґо, 2006. – С. 684–685.

42. Служинська З. Рід Білинських / Зиновія Служинська. – Львів: Aрсенал, 1998. – 260 с. – Зі змісту: [Іван Куровець]. – С. 172.

43. Снісарчук Л. Куровець Іван // Українська журналістика в іменах : матеріали до енциклопедичного словника / за ред. М.М. Романюка. – Львів, 1998. – Вип. 5. – С. 142–143.

44. Соляр І. Українське національно-демократичне об’єднання: перший період діяльності (1925–1928) / Ігор Соляр. – Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 1995. – 71 с. – Зі змісту: [Іван Куровець]. – С. 55.

45. Трагедія Галицької України: матеріяли про польську інвазію, польські варварства і польську окупацію Східної Галичини за кроваві роки 1918, 1919 і 1920 / упоряд. Осип Мегас. – Вінніпег, 1920. – 254 с. – Зі змісту: [І. Куровець]. – С. 21, 35.

46. У пошуках історичної правди: збірник на пошану Миколи Чубатого, 1889–1975 / ред. Григор Лужницький, Ярослав Падох. – Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1987. – 548 с. – (Записки НТШ. – Т. 205. Історично-філософічна секція. Правнича комісія; Ч. 2). – Зі змісту: [Іван Куровець]. – С. 14, 20.

47. Українські лікарі Прикарпаття / упоряд. П. Арсенич, П. Білянський, С. Геник. – 2-е вид., випр. і доповн. – Коломия: Вік, 1995. – 96 с. : іл. – Зі змісту: [І.Куровець]. – С. 5, 6, 45-46, 94.

48. Шах С. Львів – місто моєї молодости : Спомин присвячений Тіням забутих Львів’ян / Степан Шах. – Мюнхен: Християнський голос, 1955. – Ч. 1–2. – 267 с. – Зі змісту: [Іван Куровець]. – С. 40. – Електронна версія книги – http://diasporiana.org.ua/memuari/2118-shah-s-lviv-misto-moyeyi-molodosti-ch-1-2/

49. Szumiło Mirosław. Ukrainska reprezetacja parlamentarna w Sejmie i Senacie RP 1928-1939. Warszawa: Wyd. Neriton, 2007. – str. 325.