[:uk]Військовий медик та бібліограф з почуттям гумору[:]

311
[:uk]9 жовтня 2016 року минає 95 років з дня народження Миколи Олександровича Оборіна (1921–2005) – полковника медичної служби, доцента, завідувача циклу токсикології військової кафедри (1963–1982), історика медицини, наукового консультанта Наукової бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Життя М.О. Оборіна на довгі роки було пов’язане з Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького – із жовтня 1955 р. розпочав працю викладачем військової кафедри тоді ще Львівського медичного інституту. У 1956 році призначений старшим ви­кладачем цієї кафедри, читав курс лекцій з ток­сикології отруйних речовин і засобів хімічного за­хисту та медичної допомоги у польових умовах. Від 1964 до 1982 року полковник медичної служби М.О. Оборін – доцент військової кафедри тоді ще Львівського держав­ного медичного інституту.

Микола Олександрович Оборін
Микола Олександрович Оборін

У січні 1962 р. М. О. Оборін успішно захистив кандидатську дисерта­цію на засіданні Вченої ради Він­ницького державного медичного інституту ім. М. І. Пи­рогова.

История развития способов лечения переломов костей конечностей в России первой половины XIX века
История развития способов лечения переломов костей конечностей в России первой половины XIX века

Оборин Н. А. История развития способов лечения переломов костей конечностей в России первой половины XIX века: автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. мед. наук. – Львов, 1961. – 19с.

Відтак йому було присвоєно вчений ступінь кандидата медичних наук. На час захисту дисертації він опублікував 5 наукових праць з токсикології отруйних речовин і 45 – з історії медицини. 24 лютого 1965 р. йому при­своєно вчене звання доцента.

Від вересня 1982 р. М.О. Оборін – на посаді секретаря Вченої ради тоді ще Львівського державного медичного інституту. Згодом Микола Олександрович започаткував проведення Актових днів Львівського медичного університету (1986-99) та активно займався упорядкуванням буклетів «Актовий день» – своєрідного стислого річного звіту роботи вузу.

А з 1993 р. до квітня 2005 р. Микола Олександрович – науковий консультант Наукової бібліотеки нашого Університету. Кандидат медичних наук, головний бібліограф Оборін Микола Олександрович, працюючи у Науковій бібліотеці, відповідав за науково-видавничу роботу, займався питаннями бібліографії наукової медичної спадщини. У своїх дослідженнях завжди керувався аналітичним підходом. Став укладачем та редактором двох бібліографічних покажчиків, присвячених ректорам нашого вузу – професору М. В. Даниленку та професору М. П. Павловському:

  • Михаил Васильевич Даниленко: библиогр. указ. / сост.: Р. А. Камчатнов, Н. А. Оборин, В. С. Яковлев; под ред. Н. А. Оборина. – Львов, 1980. – 64 с.
  • Михайло Петрович Павловський. Біобібліографія / упоряд. і відп. ред. М. О. Оборін. – Львів, 1999. – 263 с.

М. О. Оборін відомий ґрунтовними науковими працями і розвідками з історії медицини. Активну нау­кову діяльність М. О. Оборін розпочав у 1951 р. Спектр наукових зацікавлень дослідника стосувався історії військової медицини, трав­матизму і експериментальної токсикології, наукова діяльність M. І. Пирогова, іс­торія травматології та історія вищої медичної освіти в Російській імперії XVII-XIX ст. В тому числі публікації:

  • Оборин Н. А. Операции трахеотомии в отечественной хирургии XVIII и первой половины XIX века // Вестник оториноларингологии. – 1964. – № 2. – С. 80-84.
  • Караванов Г. Г. К истории развития метода переливания крови на Украине : (вклад Шамова и его школы) / Г. Г. Караванов, Н. А. Оборин // Клиническая хирургия. – 1973. – № 12. – С. 56-62.
  • Оборин Н. А. Неопубликованные хирургические отчеты периода Крымской войны 1853-1856 гг. // Хирургия. – 1972. – № 10. – С. 147-149.
  • Оборін М. Погляд на лікування хворих на чуму і профілактику її в Україні та в Росії у XVIII столітті // Агапіт. – 1998. – № 9-10. – С. 66-71.
  • Оборин Н. А. Можно ли сегодня отлучать Н. И. Пирогова от украинской медицины? // Асклепий. – 2001. – № 2. – С. 52-58.
  • Оборін М. Добрий слід на землі : до 70-ліття професора Івана Медчука // Alma Mater. – 2002. – № 9. – С. 4-5.

Микола Олександрович детально вивчив історію від­криття М. І. Пироговим гіпсової пов’язки і її впро­вадження у клінічну та військово-польову хірур­гію. Результатом його досліджень стала низка публікацій. Серед них:

  • Оборин Н. А. К истории открытия гипсовой повязки Н. И. Пирогова // Ортопедия, травматология и протезирование. – 1956. – № 6.
  • Оборин Н. А. О первом применении повязки Пирогова в Америке // Клиническая хирургия. – 1962. – № 8. – С. 83-84.
  • Оборин Н. А. Дальнейшее развитие учения Н. И. Пирогова о гипсовой повязке. К 100-летию монографии Ю. К. Шимановского «Гипсовая повязка» // Клиническая хирургия. – 1964. – № 8 – С. 76-80.
  • Оборин Н. А. Первые 30 лет применения операции Н. И. Пирогова в России // Клиническая хирургия. – 1965. – № 11. – С. 83-90.

Ряд робіт М. О. Оборіна стосується вивчення біографій пер­ших докторів медицини XV-XVII ст. (Ю. Дро­гобич, Ф. Скорина, Г. Ляшковський).

Значна кількість його наукових праць присвячена вивченню історії медичного факультету Львівського університету: після тривалого забуття першим на основі архівних даних ідентифікував 1784 рік як рік заснування медичного факультету Львівського університету; здійснив низку біографічних розвідок його перших професорів (Гакет, Мазох та ін.), а також його клінічних баз (шпиталь сестер милосердя, монастир піярів та ін.).

М. О. Оборін відіграв важливу роль у підготовці до друку рукопису Ніколаса Бидлоо “Настанови для тих, хто вивчає хірургію в анатомічному театрі”.

Наставление для изучающих хирургию в анатомическом театре
Наставление для изучающих хирургию в анатомическом театре

Бидлоо Н. Наставление для изучающих хирургию в анатомическом театре. Составлено 1710 года, января 3 дня на счастье : пер. с лат. / поснит. статья, коммент. и прилож. к пер. Н. А. Оборина; под ред. М. В. Даниленко. – Москва: Медицина, 1979. – 591 с.

Адже спочатку цю роботу помилково приписували голландському анатому Готфріду Бидлоо, а потім визнали «безіменною». М. О. Оборін виправив цю помилку,  виявивши у 1963 р. цей твір у бібліотеці Військово-медичної академії. За його ініціативи рукопис переклали російською мовою (1979 р.) і видали під редакцією професора М. В. Даниленка з поясненнями та коментарями М. О. Оборіна.

Микола Олександрович Оборін
Микола Олександрович Оборін

За період більше ніж 30-річної діяльності М. О. Оборін опублікував 194 наукові праці, видав 1 монографію “Ставропігійське братство”.

Микола Олександрович Оборін зробив значний внесок у дослідження багатьох аспектів історії медицини, а також історії нашого Університету. Ми – працівники бібліотеки – знали його як скрупульозного науковця з гарним почуттям гумору.[:]

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.