Вручення премій почалося 1901 року. Нобелівська премія присуджується щорічно за досягнення у таких галузях: фізика, хімія, фізіологія та медицина, література, захист миру. Премія з економіки вперше була присуджена 1969 року.
Хоча, серед лауреатів Нобелівської премії поки що немає українців за громадянством, Україна — батьківщина 7 Нобелівських лауреатів.
Так, у 1908 році Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини отримав Ілля Мечников.
Ілля Ілліч Мечников народився в с. Іванівка, Харківської губернії, тоді – Російська імперія. Світ його знає як біолога і патолога, одного з засновників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології і мікробіології, творця наукової школи, член-кореспондента (1883), почесного члена (1902) Петербурзької АН. У 1882 р. він відкрив явище фагоцитозу, а через рік – у 1883 р. – розробив фагоцитарну теорію імунітету, згодом розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів. Почесний член багатьох зарубіжних академій, наукових товариств та інститутів.
Мечніков спільно з Паулем Ерліхом був удостоєний Нобелівської премії “за праці з імунітету”. Як відзначив у вітальній промові К. Мьорнер із Каролінського інституту, “після відкриттів Едварда Дженнера, Луї Пастера та Роберта Коха залишилося нез’ясованим головне питання імунології: “Яким чином організму вдається перемогти хвороботворних мікробів, які, заатакувавши його, зуміли закріпитися та почали розвиватися? Намагаючись знайти відповідь на це запитання, — продовжував Мьорнер, — Мечніков поклав початок сучасним дослідженням з… імунології та вчинив великий вплив на весь хід її розвитку”.
Знадобилось 44 роки щоб знову нобеліантом став виходець з України.
Зельман Абрахам Ваксман (22 липня 1888, Нова Прилука — 16 серпня 1973, Вудс-Хоул, штат Массачусетс) — американський біохімік. Народився в містечку Нова Прилука Липовецького району на Вінниччині. У 1952 році нагороджений Нобелівською премією з фізіології і медицини «за відкриття стрептоміцину — першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу», чим заслужив право називатися «одним з найвидатніших благодійників людства». Його ім’я вписано у книгу ста найбільш відомих людей світу.
У 1966 р. Йосеф Шмуель Аґнон, який народився в місті Бучачі на Тернопільщині, отримав Нобелівську премію з літератури.
Народився Шмуель Йосеф Агнон (справжнє ім’я і прізвище — Шмуель Йосеф Халеві Чачкес) 17 липня 1888 року. Йому першому серед народжених в Україні й першому серед тих, які писали івритом та ідишем, присудили Нобелівську премію в галузі літератури (1966 р.) «за глибоко оригінальну й майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу», талановите відображення загальнолюдських проблем сучасності, насиченої парадоксами й протиріччями, та за його «комічну майстерність», «багатство та глибину творів». Кращі твори Агнона — про долю галицьких євреїв, тих, які жили в Україні, й тих, хто поневірявся в далеких краях. Серед них повість «Проста історія» (1935 р.), романи «На морській глибині» (1935 р.), «Гість на одну ніч» (1938 р.), «Зовсім недавно» (1945 р.). Літературознавці порівнюють Агнона із Сервантесом і Гоголем, Кафкою та Достоєвським.
Наступною була Нобелівська премія з економіки. Її отримав у 1971 році Саймон Сміт Кузнець (англ. Simon Smith Kuznets), який народився у Пінську, але освіту отримав у Харкові.
Саймон Кузнець увійшов в історію економічної науки як дослідник проблем, пов’язаних з національним доходом, економічними циклами та економічним зростанням, як представник неокейнсіанства.
Нобелівську премію отримав «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке призвело до нового, глибшого розуміння економічної і соціальної структури і процесу розвитку в цілому». Колишній харків’янин все життя пам’ятав про свою батьківщину: в його домі лунали українські пісні, зберігалися меморіальні речі.
Виходець з України Роалд Гоффман (ім’я при народженні — Руал Сафран, англ. Roald Hoffmann) у 1981 році отримав Нобелівську премію з хімії.
Роалд Гоффман народився 18 липня 1937 року в м. Золочів, нині Львівська область. Премія присуджена «за розробку теорії проходження хімічних реакцій», що значно розширило можливості для планування хімічних експериментів.
Любов до своєї батьківщини він висловив в одному з листів до Золочева : «Україна — обітована земля мого серця».
Нобелівську премію в галузі фізики має науковець родом з України. Це Георгій Шарпак.
Георгій Шарпак (фр. Georges Charpak) народився 1 серпня 1924 року в Дубровиці на Рівненщині. За розробку детектора елементарних часток він у 1992 р. удостоєний Нобелівської премії в галузі фізики. Значну увагу видатний фізик приділяв застосуванню своїх камер у біології та медицині, розробляв новий тип детектора, за допомогою якого можна досліджувати структуру ДНК і проводити дослідження ракових пухлин.
В одному з інтерв’ю він згадував:
«Ще пам’ятаю, як літніми вечорами ми могли бачити як селяни, поклавши косу на плече, повертались додому. Вони співали своїми глибокими басами, і жінки виходили їм назустріч. Жінки також співали – давні українські народні пісні, і їх голоси піднімались з нечуваною чистотою, хриплі і високі одночасно. Незрозумілі спогади, які ще і сьогодні бентежать мене до глибини душі».
Другу Нобелівську премію з літератури отримала нещодавно, у 2015 році, Світлана Олександрівна Алексієвич — білоруська російськомовна письменниця та публіцистка українського походження.
Народилася 31 травня 1948 року в Станіславові (нині Івано-Франківськ). Світлану Алексієвич було відзначено Нобелівською премією з літератури «за її багатоголосу творчість — пам’ятник стражданню і мужності у наш час».
Вона згадувала : “Звичайно, я пам’ятаю, що дуже важко жили батьки. Батько ж був військовий, потім довго сільським учителем. Я пам’ятаю запах волосся, пилу, ці долини. Бабусю пам’ятаю дуже красиву, з прекрасним голосом, як хату білили, як хліб пекли. Це дуже сильно пам’ятаю. Я завжди кажу, що пишаюся, що у мене українська кров”.
[:]
