[:uk]Пам’яті Героїв Крут[:]

[:uk]99 років тому поблизу селища Крути відбулась одна із найгероїчніших подій в історії українського визвольного руху. 29 січня 1918 року кілька сотень київських студентів біля станції Крути вступили в нерівний бій з 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова, захищаючи підступи до Києва. Юнакам вдалось затримати ворога на чотири дні, що дало змогу укласти Брест-Литовський мир, який фактично означав міжнародне визнання української незалежності.

Героїзм студентів, які пішли на вірну загибель заради становлення незалежної Української держави, у свідомості українців набув особливого значення.
У історичних довідках існує низка припущень щодо даних про битву під Крутами. За сучасними підрахунками, втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, серед них – 37–39 вбитих у бою студентів i гімназистів. На сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету, університету Св. Володимира, гімназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї. Ще про кількох крутянців відомі лише прізвища. Решта були поховані невпізнаними.

Нещодавно віднайдені архівні та газетні матеріали розкривають відомості про одного із розстріляних під Крутами вояка Студентського куреня – українського медика.
Олександр Борозенко-Конончук народився 8 липня 1891 р. у с. Антонів Сквирського повіту Київської губернії (нині – село Сквирського району Київської області) у селянській родині Остапа (Євстафія) Ісидоровича та Агафії Іванівни. Навчався в Антонівському двокласному сільському училищі. 1905 р. планував вступати у Велико-Сорочинську вчительську семінарію, однак обрав професію медика і з 1906 по 1910 р. навчався у Київській земській фельдшерській школі при Кирилівській лікарні (нині – Київський перший медичний коледж).

Після закінчення навчання працював у лікарнях Київської губернії. 1912 р. призваний на військову службу. Під час Першої світової війни як солдат Російської імператорської армії брав участь в окупації росіянами Галичини. З початком Української революції 1917-1921 рр. став активним діячем фельдшерського руху. Учасник з’їздів медико-санітарного персоналу, член Всеукраїнської спілки лікарських помічників. Восени 1917 р. вступив на правничий факультет Українського народного університету (вищий навчальний заклад, що діяв в Києві за влади Української Центральної Ради та Української Держави). Під час бою під Крутами 29 січня 1918 р. потрапив у полон і був розстріляний більшовиками. 19 березня 1918 р. похований на Аскольдовій могилі у Києві.
У радянські часи історія подій під Крутами залишалася поза увагою офіційної історіографії, а полеглих у цій битві називали зрадниками чи просто замовчували. Студентські могили з Аскольдової гори забрали і посадили на тому місці парк. Пізніше, після Другої світової війни, тут поховали радянських вояків, полеглих під час визволення Києва. Про увічнення пам’яті студентів від часу подій уперше згадали в 90-х роках минулого століття, коли за ініціативою Народного Руху України на Аскольдовій могилі у Києві було встановлено дерев’яний хрест. У 2012 році на цьому місці встановлено новий камінний хрест.

Крути – це бій за майбутнє України, який триває й досі.

Для підготовки даного матеріалу використані наступні джерела:

1. http://www.memory.gov.ua/news/rozkrito-taemnitsyu-krutyanina-oleksandra-borozenko-kononchuka
2. http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/01/28/19369/
3. http://www.istpravda.com.ua/research/2012/01/29/70470/
4. http://www.memory.gov.ua/news/bii-za-maibutne-ukraini-29-sichnya-den-pam-yati-poleglikh-u-boyu-pid-krutami

[:]