Наукова діяльність Євгена Миколайовича – провідного фізіолога України в другій половині 20-го століття назавжди залишила істотний слід у трьох важливих ділянках досліджень:
• вивчення клітинних та субклітинних регуляторних механізмів електролітних процесів в експериментальній гастроентерології;
• з’ясування фундаментальних механізмів дії магнітного поля, лазерного випромінювання, малих доз радіації, біологічно активних речовин рослинного походження та курортних факторів на організм та відновлення здоров’я людини;
• вивчення дії специфічних та неспецифічних факторів на діяльність центральної нервової системи, підвищення працездатності, витривалості та відновлення функцій людського організму.
Майже 47 років вчений з широким колом зацікавлень плідно працював на ниві медичної науки в галузі фізіології та експериментальної гастроентерології. З його іменем пов’язано продовження традиційних для кафедри нормальної фізіології ЛНМУ досліджень з фізіології травлення і розвиток наукової школи з сучасної експериментальної гастроентерології в ЛНМУ та Україні, з впровадженням результатів досліджень в клінічну практику, більшість з яких були піонерними не лише в колишньому Радянському Союзі, а й отримали визнання зарубіжних колег.
Майбутній вчений Євген Панасюк народився в селі Закупне Чемеровецького району Хмельницької області. Талановитого селянського хлопця, який мріяв про медицину взяли на навчання до Камінець-Подільського медичного технікуму, який він блискуче закінчив у 1948 р. і відразу розпочав працювати фельдшером. Працював у найвіддаленіших селах Славутського району, набував досвіду лікувально-профілактичної роботи. У 1950-1957 рр. служив фельдшером на військовій службі.
Мріяв про навчання у Військово-медичній академії в Ленінграді (тепер Санкт-Петербург), проте за станом здоров’я не був зарахований, але в 1957 р. поступив на лікувальний факультет ЛНМУ (колишній Львівський державний медичний інститут), який успішно закінчив у 1963 р.
Ще під час навчання в університеті захопився фізіологією. Його вчителем був відомий вчений фізіолог професор Яків Павлович Скляров. Наукову діяльність Євген Панасюк розпочав як аспірант кафедри нормальної фізіології у 1964 р., а згодом з 1966 р. – асистент кафедри. У 1967 р. Є.М. Панасюк успішно захистив дисертацію на тему «Нервово-хімічна регуляція обміну хлору залозистою тканиною шлунка» і отримав вчений ступінь кандидата медичних наук. За сумісництвом у цьому ж році розпочав працювати вченим секретарем університету, надовго зв’язавши свою наукову долю ще й з науково-організаційною роботою в університеті.
У наступні роки Євген Миколаєвич Панасюк доцент кафедри (1967–1974) та виконує докторську дисертацію «Динаміка іонних і ферментативних (цитоплазматичних) процесів в слизовій оболонці шлунка за різних функціональних станів шлункових залоз», яку успішно захищає в 1972 р.
Є.М. Панасюк – завідувач (1974–1999), професор (1999–2001) кафедри нормальної фізіології, проректор з наукової роботи (1976–1991) Львівського національного медичного університет імені Данила Галицького.
Науковий доробок професора Є.М. Панасюка – потужна сторінка в історії української фізіології другої половини 20-го століття. Під його керівництвом підготовлено 15 докторів наук та 56 кандидатів. За тривалий час, упродовж якого Євген Панасюк очолював кафедру нормальної фізіології Львівського медичного інституту, його співробітниками опубліковано понад 900 наукових праць, які дали можливість відкрити субклітинні та клітинні механізми процесів збудження, гальмування, трофічних впливів нервової системи, а також адаптаційно-пристосувальні механізми функціонування системи травлення.
Професор Є.М. Панасюк у 80-90-х роках ініціював створення лабораторій: магнітно-біологічної, лазерної, психофізіологічної, субклітинних структур, які були обладнані відповідною апаратурою. Узагальненням багаторічних досліджень професора Є.М. Панасюка та його колег професорів Л.М. Карпенко, В.С. Кононенко, доцентів Б.В. Гаталяк, Є.Р. Косого, А.І. Жукової, М.Р. Гжегоцького, Л.Б. Куцик, О.Я. Склярова, ст.н.сп., к.б.н. В.І. Ковалишина, к.м.н. М.П. Яроша, к.м.н. Ю.В. Онищенко, к.м.н. В.Т. Слонської, к.м.н. О.М. Копитко стали численні статті в наукових журналах, збірниках наукових праць, монографіях. Монографія «Ультраструктурні та мікрохімічні процеси шлункових залоз» (Є. М. Панасюк, Я. П. Скляров, Л. М. Карпенко, 1979 р.) здобула широке визнання і стала фактично основою для інтерпретування субклітинних та клітинних механізмів функціонування шлункових залоз для численних фізіологів не лише в Україні.
Вагомі теоретичні напрацювання вченого, що були реалізовані його учнями (Ю.С. Петришин, О.В. Троценко, І.В. Карпів, О.С. Заячківська, О.М. Кулик, Ю.В. Макеєва), сприяли поглибленню розуміння механізмів функціонування та створенню нових засад у вивченні інших відділів травної системи. Це дозволило в майбутньому розширити спектр досліджень системи травлення, як у фундаментальному, так і в прикладному значенні в аспекті нейро-гуморальних молекулярних механізмів функціонування, оскільки відповідні процеси вивчаються не тільки в нормі, а за експериментального моделювання таких станів як стрес, гіпотиреоз, діабет, гіпоксія, пренатального програмування здоров’я, модифікації системи L-триптофан-мелатонін, біосинтезу газових трансміттерів NO і H2S, а також апробації нових засобів та способів корекції дисфункцій, що мають пріорітетне значення не лише у вітчизняній, так і в світовій науці.
Євген Миколайович Панасюк започаткував новий напрям досліджень як характеристику впливу малих (мінімальних) доз іонізуючої радіації на стан здоров’я людини і пошуку нешкідливих доступних, недорогих, рослинного походження засобів, які б підвищували резистентність організму до пошкоджувальних екзо- та ендоекологічних факторів та мали цитопротекторний вплив. У колективі під керівництвом Є.М. Панасюка було започатковано проведення досліджень олії з насіння амаранту на збереження цілісності епітеліального бар’єру органів травлення в експерименті (Є.М. Панасюк, 1995; О.Я. Скляров; І.М. Лукович. 1997; Л.М. Хороз, 2002, О.І. Мельник) та під час санатотно-курортного лікування ліквідаторів аварії на ЧАЕС у м. Трускавці (В.В. Саратовський, 1995; П.А. Бейда, 1997).
Вагомою сторінкою наукових досліджень Є.М. Панасюка в роки незалежної України була дослідницька робота по пошуку історичних фактів розвитку львівської фізіологічної школи. До ювілейних святкувань в 1995 р. 100-річчя з дня створення кафедри фізіології за ініціативи Є.М. Панасюка було проведено науково-практична конференцію з міжнародною участю, а видані матеріали конференції ініціювали в майбутньому нові спільні міжнародні дослідження.
Під керівництвом Є.М. Панасюка дослідницькі групи в лазерній лабораторії виконали дослідження присвячені регуляторним механізмам фото-біологічних реакцій та дестабілізації клітинних мембран за біологічної дії низькоінтенсивного лазерного випромінювання, процесам активного транспорту калію і натрію в секреторних клітинах органів травної системи. Також було визначено фізико-технічні умови, за яких методи лазеротерапії могли б мати біологічну та лікувальну дії (д.б.н. О.М. Мороз, проф. І.Й.Влох, З.В. Губар). Разом з науковою групою професор Мороз Олександри Мирославівни було встановлено чутливість механізмів оуабаїн-резистентного транспорту різновалентних іонів до випромінювання гелій-неонового лазера. З науковою групою д.б.н. В. І. Бабич і к.б.н. О. Лич було встановлено властивість гіпогеомагнітного поля підвищувати чутливість гладенької мускулатури до впливу біологічно активних речовин, знижувати резистентність гістогематичних бар’єрів внутрішніх органів, змінювати різноманітні ланки системи гістаміна і серотоніна в експерименті у тварин з різною реактивністю. Євген Миколайович Панасюк з повагою і великим розумінням наукової новизни та практичного значення підтримував численні наукові групи університету: фундаментальної і прикладної лектинології (М.Д. Луцик, О.Д. Луцик), біофізичних та електрофізіологічних методів дослідження в стоматології (М.М.Покровський), вивчення впливу соматичних захворювань на стан ротової порожнини (Н.І.Смоляр, В.Ф. Макеєв).
За досягнуті успіхи в 1981 р. проф. Є.М. Панасюка нагороджено академічними нагородами СРСР, як звання «Заслужений діяч науки і техніки» та 4 (золотою, срібною і бронзовими) медалі ВДНГ.
Дякуючи науково-організаційному таланту Є.М. Панасюка, багато наукових форумів, включаючи з двома з’їздами українських фізіологів, було проведено в Львові та Трускавці.
Упродовж багатьох років Євген Панасюк був членом Центральної Ради Українського фізіологічного товариства, головою Львівського відділення Українського товариства фізіологів, ініціатором створення Західного регіонального товариства фізіологів, членом редакційної ради «Фізіологічного журналу» НАН України, одним з організаторів ІІІ Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств, що проходив у серпні 1990 в Києві та Львові.
Професор Євген Панасюк ініціював створення і був першим головним редактором журналу «Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія» (1995-2001).
Велике значення Є.М. Панасюк надавав гуманному відношенню до тварин, яких використовують для проведення досліджень, наголошуючи на моральному обов’язку кожного експериментатора забезпечити належну підготовку та проведення біомедичних досліджень. Саме за його ініціативи у 1978 р. у фойє анатомічного корпусу університету було встановлено пам’ятник жабі (скульптор – Ярослав Скакун), безвинній жертві студентських медичних досліджень.
Такий факт є доказом, що професор Панасюк випереджував свій час за відвертістю, аналітичним сприйняттям подій і раціональним мисленням.
Професор Євген Миколайович Панасюк сміливо впроваджував новітні навчальні технології у викладання дисципліни «Нормальна фізіологія» студентам, як використання електронних навчальних стендів для пояснення перебігу фізіологічних процесів, облаштування тематичних навчальних стендів, перегляд навчальних відеофільмів, що створювались як працівниками кафедри (доц. Гаталяк Б.В., ст.н.сп. Слонська В.Т., к.м.н. Оніщенко Ю.В.) для демонстрації студентам фізіологічних закономірностей чи ознайомлення з методами функціональних досліджень, або інтерпретування актуальних питань медицини («Німий крик»).
Під керівництвом Є.М. Панасюка колектив кафедри організовував конференції для студентів на знання фізіології: «Що?, де?, чому?», щорічні олімпіади, виконання комплексно-контрольних завдань.
У надзвичайно складних умовах перехідного періоду після розпаду СРСР та набуття Україною державності під редакцією професора Є.М. Панасюка було підготовлено українською мовою необхідне навчально-методичне забезпечення для студентів. Також опубліковані навчальні посібники для студентів і лікарів, серед яких «Загальна фізіотерапія і курортологія : Посібник для мед. вузів» (Панасюк Є.М., Федорів Я.М., Модилевський В.М., 1990); «Фізіологія і патологія системи дихання» (Панасюк Є., Федорів Я., Онищенко Ю., 1993); «Фізіологія і патологія крові» (Є. Панасюк, Л. Корзюк, М., 1994); «Фізіотерапія» (Панасюк Є.М., Федорів Я.М., Модилевський В.М., Фільчикова З.І., 1995), «Адаптогени і радіація» (Алєксєєв О.І., Попович І.Л., Панасюк Є.М. та ін., 1996), «Фізіологія і патологія системи кровообігу» (Панасюк Є. М., Ютанов В. І., Жарінов О. Й., Корнилова Н. П., Середюк Н. М., 1997), «Язик: клінічні та фізіологічні основи лінгводіагностики» (Панасюк Є.М., Заячківська О.С., 2000).
За характером Є. М. Панасюк був дуже оптимістичним, любив життя, випромінював доброту, будував багато планів на майбутнє.
Світла пам’ять про Євгена Миколайовича Панасюка – видатного вченого – назавжди залишиться в наших серцях.
Використані джерела:
Ґжегоцький М. Панасюк Євген Миколайович / М. Ґжегоцький, О. Луцик // Зіменковський Б. С. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784–2009 / Зіменковський Б. С., Ґжегоцький М. Р., Луцик О. Д. – 2-ге вид., доопрац. і випр. – Львів: Наутілус, 2009. – С. 250-251.
Євген Миколайович Панасюк (До 70-річчя від дня народження) // Фізіологічний журнал. – 1998. – Т. 44, № 5-6. – С. 143-144.
Львівський державний медичний інститут / за ред. М. Павловського, І. Даценко, Л. Петрух. – Львів: Словник, 1994. – 328 с. – Зі змісту: [Панасюк Євген]. – С. 61, 63, 64, 65, 102, 104.
Пам’яті вчителя: [Панасюк Євген Миколайович] // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2001. – № 2. – С. 132–134.
Пам’яті Євгена Миколайовича Панасюка // Фізіологічний журнал. – 2001. – Т. 47, № 3. – С. 120.
Панасюк Євген Миколайович (1928–2001) // О. М. Мороз. Дослідження функцій та дисфункцій іон-транспортувальних механізмів : біобібліогр. покажч. праць співробітників Львівс. нац. мед. ун-ту ім. Данила Галицького / О. М. Мороз, І. Й. Влох, А. В. Шкаволяк. – Львів: Ліга-Прес, 2004. – С. 72-76.
Панасюк Євген Миколайович (До 70-річчя від дня народження) // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 1998. – № 2. – С. 14–15.
Панасюк Євген Миколайович // Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького: рік 2000. – Львів: Наутілус, 2000. – С. 163-164.
Панасюк Євген Миколайович // Хто є хто в охороні здоров’я і медицині України. – Київ: Медінформатика, 1997. – С. 143.
Матеріал підготовлений колективом кафедри нормальної фізіології ЛНМУ ім. Данила Галицького[:]
