Щорічно 14 червня усі країни світу відзначають Всесвітній день донора крові. Адже саме завдяки переливанню крові можна продовжити життя пацієнтів, які страждають від порушень здоров’я, що становлять загрозу для життя, і поліпшити якість їхнього життя. Також переливання крові дає можливість проведення складних медичних процедур та хірургічних операцій. Воно відіграє життєво необхідну роль при наданні послуг з охорони материнства та перинатальної допомоги.
У травні 2005 р., в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, міністри охорони здоров’я світу одностайно прийняли заяву про прихильність і підтримку добровільного донорства крові. У резолюції WHA58.13 вони постановили щорічно проводити Всесвітній день донора крові 14 червня.
Мета якомога масштабнішого відзначення цього дня – підвищення обізнаності щодо необхідності в безпечній крові та її продуктах, а також вираження подяки добровільним неоплачуваним донорам крові за їхній дар крові, який рятує людські життя.
Щомиті в усьому світі у людей будь-якого віку і походження виникає потреба в переливанні крові за життєвими показаннями. Хоча потреба в крові є загальною, доступ до неї тих, хто її потребує, на жаль, загальним не є. Особливо гостро брак крові відчувається в країнах, що розвиваються, де й проживає більшість світового населення.
Наріжним каменем для забезпечення достатніх запасів безпечної крові є збір крові від добровільних донорів крові, які не отримують винагороду. Регулярні добровільні донори крові – це найбезпечніше джерело крові, оскільки серед таких донорів реєструється менша кількість інфекцій, ніж серед людей, що здають кров для членів своєї сім’ї в надзвичайних ситуаціях, або серед людей, що здають кров за винагороду.
Цьогорічна кампанія по збору крові ставить перед собою цілі висловити подяку донорам за їх дії, які рятують життя та сприяти добровільному неоплачуваному донорству крові. Створення достатніх запасів безпечної крові в рамках добре організованих національних систем щодо забезпечення крові має бути невід’ємною частиною національної політики в галузі охорони здоров’я в кожній країні.
Гриновець Ярина
