Щоб навчання та робота йшли легко і без стресів, кажуть, потрібно все сприймати з гумором. Отже, до вашої уваги – особливий вид гумору – медичний.
Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що у своєму житті людина найчастіше контактує з медиками. Знайома вона і з турботливими руками акушера, і з “дуже страшною бор-машиною” стоматолога, і з гострим скальпелем хірурга. Зустрічається людина з лікарями, коли хвора, і коли здорова; вдома, у лікарні, в поліклініці, у військкоматі… Не дивно, що такі часті й тісні контакти спричинилися до появи величезного масиву анекдотів на медичну тематику. Вони можуть бути у формі коротких висловлювань – дотепів:
Час – гарний лікар, але косметолог поганий.
У вигляді діалогу (в тому числі запитання-відповіді):
- Чому на прийом до лікаря доводиться сидіти по кілька годин?
- Тому, що час лікує!
Оголошення, або поради:
Будьте ввічливі з медсестрою. Лише вона знає, що у вашому шприці.
Повноцінної усмішки із зав’язкою, розвитком дії, кульмінацією і несподіваною кінцівкою:
Сидить психіатр в кабінеті, нудьгує, пацієнтів немає. Тут тихенько так відкриваються двері, і в кабінет заповзає людина, стискуючи щось в зубах і руках, та ще ззаду щось за ним волочиться. Лікар:
– Ой, хто це до нас прийшов! Ти, напевно, змійка? Заповзай, змійко, на стілець, поговори з дядьком, дядько тобі допоможе.
Мужик негативно мотає головою. Лікар:
– А-а, так ти, напевно, черепашка, в гості до нас примандрував? Заповзай, черепашка, 
на стілець, розкажи дядькові докторові, що у тебе сталося.
Мужик знову головою мотає, і далі повзе. Лікар:
– Так хто ж це у нас – напевно, маленький черв’ячок?
Мужик, витягнувши кабель з рота:
– Лікарю, я – системний адміністратор, я Вам мережу прийшов прокладати. . .
Тематично анекдоти теж дуже розмаїті і охоплюють практично всі сфери медицини, та обігрують всі можливі комунікативні ситуації. Анекдот завжди реагує на найактуальніші питання сьогодення. Не стала винятком і безрадісна фінансова ситуація в українській медицині. Так, захмарні суми за лікарські послуги змушують пересічних людей робити вибір між власним здоров’ям та матеріальним благополуччям. У світлі української ментальності, для якої звичайним є нехтування здоров’ям задля якоїсь вигоди, вибір завжди на користь останньої, що й створює комічний ефект:
Лікар: Вам потрібна операція.
Чоловік: Скільки це буде для мене коштувати?
Лікар: За 25 тис $ ми зробимо за один день і все буде добре, або протягом місяця – буде коштувати 10 тис $… а ви вирішіть з родиною, яку ціну ви заплатите за операцію.
Приходить чоловік до лікаря.
Лікар : Ну що, вирішили?
Чоловік: Так .
Лікар: І що будемо робити?
Чоловік : Ремонт будемо робити!
Однак, у скрутному становищі не лише пацієнти, а й лікарі. Низькі зарплати бюджетних працівників, у тому числі лікарів державних медичних закладів – це частенько сміх крізь сльози:
Сміх продов
жує життя. Дільничий терапевт районної поліклініки в день зарплати зрозумів, що він безсмертний.
Інший, можливо, найбільший тематичний пласт – анекдоти про лікаря і хворого. Такі анекдоти якнайточніше розкривають особистість медика та його пацієнта: обігрують професійні особливості лікаря, його кваліфікацію, помисливість та надокучливість хворого. Відображена в анекдотах звичка лікаря шукати всюди хворобу:
Немає здорових людей, є недосвідчені лікарі.
Але з цього правила бувають і винятки:
Єдиний лікар, який вважає, що у Вас все гаразд, працює у військкоматі.
Не можна оминути увагою і почерк лікарів, нерозбірливість якого давно стала “притчею в народах”. Нечитабельні закарлючки, незрозумілі для невтаємничених скорочення – все це дало багате підґрунтя для народного гумору:
– Яка у Вас рівненька кардіограма!
– Це не кардіограма, це лікар рецепт виписав.
Або ще:
– Ніяк не можу розшифрувати ієрогліфи на цьому папірусі, – поскаржився молодий асистент старому вченому.
Той пару хвилин розглядав папірус, потім роздратовано пробурчав:–
– І що тут незрозумілого? Звичайний рецепт, виписаний лікарем фараона …
Дуже яскраво виявлені в анекдотах особливості кожної лікарської спеціальності. Наприклад: стоматологи беруть велику плату за свої послуги:
Дорослість – це коли у стоматолога боїшся не бор-машинки, а рахунку.
Хірург має звичку до всього підходити зі скальпелем:
Хірург – це добре озброєний терапевт.
А загалом, на думку пацієнтів, лікаря хлібом не годуй, тільки дай познущатися з хворого:
– А що найскладніше у вашій роботі, лікарю?
– Найскладніше – точно дізнатися улюблене заняття пацієнта і його хобі!
– А для чого вам це?
– Щоб заборонити!
Однак і пацієнти в лікарів теж далеко не мед. Вони завжди знають краще за лікаря, на що хворі, і як їх слід лікувати. Тому в “супротивники” їм народна творчість визначила досвідчених, “прокурених” лікарів, які знайдуть вихід з будь якої ситуації, і на кожного хитромудрого “хворого” мають свій лік:
Наркоз – засіб захисту хірурга від порад пацієнта під час операції.
В анекдотах хороший лікар зазвичай має справу то з симулянтами:
—Лікарю, у мене страшна недуга. Я відчуваю жахливу відразу до будь-якої роботи. Скажіть, що зі мною, але так, щоб мені було зрозуміло.
—Скажу: ви – звичайнісінький ледар.
—Дякую. А тепер назвіть мені якийсь медичний термін, щоб я міг пояснити це моєму начальнику…
то з цілком здоровими людьми, які надумують собі різні хвороби:
– Доктор, скажіть, у мене грип?!
– Так.
– Свинячий?!
– Так. Тільки свиня могла викликати “швидку” в 4 ранку з температурою 36,7!
Жаргонізована мова, яка проникла практично в усі сфери життя українців, теж знайшла відображення в народному гуморі. Так, двозначність висловлювань лікаря, цілком зрозуміла пересічним людям, при спілкуванні з пацієнтами із формальним мисленням призводить до комічних ситуацій:
В психіатра:
- У вас, шановний, дах їде!
- Лікарю, дах не може їхати, в нього нема коліс!
- Ну, колеса я зараз випишу…
Ще один шар анекдотів, про який не можна не згадати – це анекдоти про ліки та фармацевтів. Здавна лікарі зверхньо ставились до останніх, часто безпідставно, що й знайшло вияв у народному гуморі:
Лікар: Чи були Ви зі своєю хворобою ще в когось?
Хворий: Так, у аптекаря.
Лікар: Уявляю собі, яку дурницю він Вам порадив!
Хворий: Він порадив до Вас піти…
Довгі і складні назви сучасних ліків, важкі для вимови і запам’ятовування не залишились осторонь народного сміхотворця, який досить вдало закепкував із медичної номенклатури, лише трохи вдавшись до художнього перебільшення:
«У вас дефект мовлення? Ви затинаєтесь? Не вимовляєте звук «р»? У такому разі запитуйте в аптеках міста новий ефективний препарат – «імунооцелістонатрійхлоргідрокарбодон»!
Назагал, медичні анекдоти – це і зброя проти недбалих лікарів та недолугих пацієнтів, і чудодійні ліки, які, піднімаючи настрій, прискорюють одужання.
Матеріал підготував бібліограф Богдан Кріль.
У статті використано матеріали з сайту Тернопільської міської комунальної лікарні (Медичний гумор [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://sites.google.com/site/likarnya3/medicnij-kalendar/medicnij-gumor – Дата перегляду : 16.06.2017. – Назва з екрана) та власні записи автора.[:]
