Життя М.О. Оборіна на довгі роки було пов’язане з Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького – із жовтня 1955 р. розпочав працю викладачем військової кафедри тоді ще Львівського медичного інституту. У 1956 році призначений старшим викладачем цієї кафедри, читав курс лекцій з токсикології отруйних речовин і засобів хімічного захисту та медичної допомоги у польових умовах. Від 1964 до 1982 року полковник медичної служби М.О. Оборін – доцент військової кафедри тоді ще Львівського державного медичного інституту.
У січні 1962 р. М. О. Оборін успішно захистив кандидатську дисертацію на засіданні Вченої ради Вінницького державного медичного інституту ім. М. І. Пирогова.
Оборин Н. А. История развития способов лечения переломов костей конечностей в России первой половины XIX века: автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. мед. наук. – Львов, 1961. – 19с.
Відтак йому було присвоєно вчений ступінь кандидата медичних наук. На час захисту дисертації він опублікував 5 наукових праць з токсикології отруйних речовин і 45 – з історії медицини. 24 лютого 1965 р. йому присвоєно вчене звання доцента.
Від вересня 1982 р. М.О. Оборін – на посаді секретаря Вченої ради тоді ще Львівського державного медичного інституту. Згодом Микола Олександрович започаткував проведення Актових днів Львівського медичного університету (1986-99) та активно займався упорядкуванням буклетів «Актовий день» – своєрідного стислого річного звіту роботи вузу.
А з 1993 р. до квітня 2005 р. Микола Олександрович – науковий консультант Наукової бібліотеки нашого Університету. Кандидат медичних наук, головний бібліограф Оборін Микола Олександрович, працюючи у Науковій бібліотеці, відповідав за науково-видавничу роботу, займався питаннями бібліографії наукової медичної спадщини. У своїх дослідженнях завжди керувався аналітичним підходом. Став укладачем та редактором двох бібліографічних покажчиків, присвячених ректорам нашого вузу – професору М. В. Даниленку та професору М. П. Павловському:
- Михаил Васильевич Даниленко: библиогр. указ. / сост.: Р. А. Камчатнов, Н. А. Оборин, В. С. Яковлев; под ред. Н. А. Оборина. – Львов, 1980. – 64 с.
- Михайло Петрович Павловський. Біобібліографія / упоряд. і відп. ред. М. О. Оборін. – Львів, 1999. – 263 с.
М. О. Оборін відомий ґрунтовними науковими працями і розвідками з історії медицини. Активну наукову діяльність М. О. Оборін розпочав у 1951 р. Спектр наукових зацікавлень дослідника стосувався історії військової медицини, травматизму і експериментальної токсикології, наукова діяльність M. І. Пирогова, історія травматології та історія вищої медичної освіти в Російській імперії XVII-XIX ст. В тому числі публікації:
- Оборин Н. А. Операции трахеотомии в отечественной хирургии XVIII и первой половины XIX века // Вестник оториноларингологии. – 1964. – № 2. – С. 80-84.
- Караванов Г. Г. К истории развития метода переливания крови на Украине : (вклад Шамова и его школы) / Г. Г. Караванов, Н. А. Оборин // Клиническая хирургия. – 1973. – № 12. – С. 56-62.
- Оборин Н. А. Неопубликованные хирургические отчеты периода Крымской войны 1853-1856 гг. // Хирургия. – 1972. – № 10. – С. 147-149.
- Оборін М. Погляд на лікування хворих на чуму і профілактику її в Україні та в Росії у XVIII столітті // Агапіт. – 1998. – № 9-10. – С. 66-71.
- Оборин Н. А. Можно ли сегодня отлучать Н. И. Пирогова от украинской медицины? // Асклепий. – 2001. – № 2. – С. 52-58.
- Оборін М. Добрий слід на землі : до 70-ліття професора Івана Медчука // Alma Mater. – 2002. – № 9. – С. 4-5.
Микола Олександрович детально вивчив історію відкриття М. І. Пироговим гіпсової пов’язки і її впровадження у клінічну та військово-польову хірургію. Результатом його досліджень стала низка публікацій. Серед них:
- Оборин Н. А. К истории открытия гипсовой повязки Н. И. Пирогова // Ортопедия, травматология и протезирование. – 1956. – № 6.
- Оборин Н. А. О первом применении повязки Пирогова в Америке // Клиническая хирургия. – 1962. – № 8. – С. 83-84.
- Оборин Н. А. Дальнейшее развитие учения Н. И. Пирогова о гипсовой повязке. К 100-летию монографии Ю. К. Шимановского «Гипсовая повязка» // Клиническая хирургия. – 1964. – № 8 – С. 76-80.
- Оборин Н. А. Первые 30 лет применения операции Н. И. Пирогова в России // Клиническая хирургия. – 1965. – № 11. – С. 83-90.
Ряд робіт М. О. Оборіна стосується вивчення біографій перших докторів медицини XV-XVII ст. (Ю. Дрогобич, Ф. Скорина, Г. Ляшковський).
Значна кількість його наукових праць присвячена вивченню історії медичного факультету Львівського університету: після тривалого забуття першим на основі архівних даних ідентифікував 1784 рік як рік заснування медичного факультету Львівського університету; здійснив низку біографічних розвідок його перших професорів (Гакет, Мазох та ін.), а також його клінічних баз (шпиталь сестер милосердя, монастир піярів та ін.).
М. О. Оборін відіграв важливу роль у підготовці до друку рукопису Ніколаса Бидлоо “Настанови для тих, хто вивчає хірургію в анатомічному театрі”.
Бидлоо Н. Наставление для изучающих хирургию в анатомическом театре. Составлено 1710 года, января 3 дня на счастье : пер. с лат. / поснит. статья, коммент. и прилож. к пер. Н. А. Оборина; под ред. М. В. Даниленко. – Москва: Медицина, 1979. – 591 с.
Адже спочатку цю роботу помилково приписували голландському анатому Готфріду Бидлоо, а потім визнали «безіменною». М. О. Оборін виправив цю помилку, виявивши у 1963 р. цей твір у бібліотеці Військово-медичної академії. За його ініціативи рукопис переклали російською мовою (1979 р.) і видали під редакцією професора М. В. Даниленка з поясненнями та коментарями М. О. Оборіна.
За період більше ніж 30-річної діяльності М. О. Оборін опублікував 194 наукові праці, видав 1 монографію “Ставропігійське братство”.
Микола Олександрович Оборін зробив значний внесок у дослідження багатьох аспектів історії медицини, а також історії нашого Університету. Ми – працівники бібліотеки – знали його як скрупульозного науковця з гарним почуттям гумору.[:]
