[:uk]18 квітня відзначаємо День заснування Товариства Червоного Хреста в Україні[:]

[:uk]Товариство Червоного Хреста України відзначило 100-річчя своєї діяльності. Це довгий час нелегкої та безкорисливої роботи Товариства, яке надавало допомогу та підтримку тим, хто її потребував, виходячи із загальнолюдських принципів гуманності та взаємодопомоги.

Ініціатором створення руху Червоного Хреста став швейцарець Жан Анрі Дюнан. Він

був свідком найбільшої битви австро-італо-французької війни у Сольферіно (Італія), де санітарні служби сторін не справлялися з величезною кількістю поранених. У 1862 році Дюнан видав книгу «Спогади про Сольферіно», у якій намагався привернути увагу європейської громадськості до проблеми поранених і хворих унаслідок війн і висунув пропозицію – створити у всіх європейських країнах товариства з надання допомоги, які у військовий час, діючи на добровільних засадах, забезпечували б догляд за пораненими, незалежно від національності.

В 1863 році в Женеві пройшла міжнародна конференція, на якій були закладені принципи діяльності Червоного Хреста та підписана перша багатостороння міжнародна угода. В основу Женевської конвенції була покладена ідея допомоги і заступництва всякому пораненому, незалежно від прийнятої ним сторони.

Історія створення Українського Червоного Хреста починається після вигнання Червоної армії з Києва. 18 квітня 1918 р. з ініціативи українських лікарів було скликано установчий з’їзд Українського Червоного Хреста та обрано Головну управу на чолі з Євменом Лукасевичем [6, С. 475], Борисом Матюшенком, Василем Наливайком, створено філії Українського Червоного Хреста у різних містах України. Проте доба Центральної Ради була короткою і лише за Гетьманщини у листопаді 1918 р. розпочав свою роботу Український Червоний Хрест. У 1919 році головою управи Українського Червоного Хреста був Андрій В’язлов, після нього – А. В. Ніковський та І. І. Холодний. Представником УЧХ у Міжнародному Червоному Хресті в Женеві був Євген Бачинський. Український Червоний Хрест став автономною одиницею Міністерства здоров’я і його діяльність була нераз більшою, ніж міністерства.

За Директорії функції Червоного Хреста були об’єднані з діяльністю Медико-санітарної служби Української армії. Він проіснував в Україні до 1921 р., а потім – в еміграції.

У Львові в 1941 р. Український Червоний Хрест оголосив про поновлення своєї діяльності, організований під патронатом митрополита Андрея Шептицького. Першим головою відновленого Товариства був Олександр Курчаба, згодом – Тома Воробець), з осередками у Києві (Федір Богатирчук) та Рівному (голова – лікар Микола Корнилів-Василів, пізніше Харитина Кононенко), які співпрацювали з львівською Централею.

“У Львові при централі УЧХ була головна збірна станиця колишніх полонених, де вони проходили основний здоровний огляд, а теж відвошивлювання, і одержували білля, одяг, а теж додаткове харчування. Тяжко хворих спрямовували до шпиталів,” – писав у своїх спогадах д-р Тома Воробець. [3, С. 123-124]

Німецька влада не схвалювала таких дій і у 1942 р. УЧХ у Львові був ліквідований, а його діяльність перебрав відділ суспільної опіки при Українському Центральному Комітеті. 1943–1949 рр. діяла підпільна «Служба здоров’я» при УПА, голова – Катерина Зарицька.

Однак вже в 1942 р. німці почали закривати місцеві відділення УЧХ, а натомість створювали «відділи благодійності» при міських управах. Також під час Другої світової війни Товариство підготувало та відправило на фронт понад 100 тисяч медичних сестер, санінструкторів та сандружинниць. В цей час Червоний Хрест став ініціатором безоплатного донорства.

Товариства Українського Червоного Хреста продовжували діяти і в УРСР спершу як незалежні гуманітарні організації, пізніше їх підпорядковано наркоматові здоров’я та включено до загальнорадянської системи товариств Червоного Хреста. У 1986 році активісти, члени санітарних постів і дружин Червоного Хреста евакуйовували і розселяли постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Постраждалі отримували медико-соціальну, психологічну та матеріальну допомогу.

У 1992 році президент Леонід Кравчук видав указ «Про Товариство Червоного Хреста України». Цим указом товариство визнане єдиним національним Товариством Червоного Хреста України. Основним завданням його є «сприяння органам державної влади України у їх діяльності в гуманітарній сфері». У цьому ж році створено Службу розшуку Товариства, яка безкоштовно надає допомогу у пошуку та воз’єднанні членів родин, які втратили зв’язок внаслідок збройних конфліктів та інших надзвичайних ситуацій у світі.

Офіційне визнання Міжнародного Комітету Червоного Хреста у Женеві Товариство отримало у 1993 році і стало повноправним членом Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

З 1997 року Товариство видає часопис «Вісник Червоного Хреста України», що виходить за сприяння Регіональної делегації Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, Білорусі та Молдові.

У 1999 році Верховна Рада України прийняла закон «Про символіку Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні», яким визначені порядок та умови використання і захисту емблем Червоного Хреста і Червоного Півмісяця на території України.

У 2002 році був прийнятий Закон України «Про Товариство Червоного Хреста України», який регулює відносини, пов’язані з діяльністю Товариства Червоного Хреста України, визначає його правовий статус та правові засади діяльності.

Окрім того, Верховна Рада України у 2009 році ратифікувала Додатковий протокол до Женевських Конвенцій від 2 серпня 1949 року, що стосується прийняття додаткової відмітної емблеми.

Сьогодні, Товариство Червоного Хреста України налічує 24 обласні і 1 міську організації, 630 районних і міськрайонних організацій, 48 673 первинних організацій і близько 4 млн членів Товариства.

Відзначаючи День заснування Товариства Червоного Хреста в Україні, щоразу переконуємось, що ще є питання для вивчення та дослідження.

Тим часом, як науковці продовжують свою дослідницьку працю, пропонуємо вашій увазі тематичний список літератури, який допоможе розширити свої знання в даному історичному аспекті та отримати відповіді на окремі питання:

1. Боднарук Л. Внесок Катерини Зарицької у творення, розбудову та діяльність Українського Червоного Хреста / Леся Боднарук // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Т. ХХХIV. Лікарський збірник. Медицина і біологія. Нова серія / Наук. т-во ім. Шевченка, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во у Львові. – Львів, 2013. – Т. XХII. – С. 45–51.
2. Військові госпіталі Української Галицької Армії та їх медичне постачання (1918–1920 рр.) // Бадюк М. І. Історія військової медицини : підруч. для слухачів оперативно-тактичного рівня. – Київ : МП Леся, 2016. – С. 146–155.
3. Воробець Т. Український Червоний Хрест (нарис діяльности за Другої світової війни) / Тома Воробець // Матеріяли до історії української медицини : збірник / ред.-упоряд. М. Семчишин ; ред. кол.: П. Джуль, В. Марчук, П. Пундій [та ін.]. – Чікаго : Українське Лікарське Товариство Північної Америки. – Т. ІІ. – С. 117–132.
4. Габлевич Б. Відданість ідеї : про лікарку УЧХ Ольгу Родіонівну Сліпу / Богдан Габлевич // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Т. ХXVIІ. Лікарський збірник. Медицина і біологія. Нова серія / Наук. т-во ім. Шевченка, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во у Львові. – Львів, 2011. – Т. XIX. – С. 232–234.
5. Ганіткевич Я. До історії Українського Червоного Хреста та медичної служби УПА / Ярослав Ганіткевич // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Т. ХXVI. Лікарський збірник. Медицина і біологія. Нова серія / Наук. т-во ім. Шевченка, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во у Львові. – Львів, 2010. – Т. XVIII. – С. 319–329.
6. Ганіткевич Я. В. Євмен Лукасевич – український лікар-педіатр, науковець і громадсько-політичний діяч // Українські лікарі – вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи : біогр. нариси та бібліогр. / Я. В. Ганіткевич. – Львів, 2002. – С. 470–482.
7. Гончарук О. Під благородним прапором Червоного Хреста : до 85-річчя Товариства Червоного Хреста / Олена Гончарук // Народне здоров’я : мед. часопис Укр. лікар. т-ва у Львові та Львів. держ. мед. ун-ту ім. Данила Галицького. – 2003. – Травень (№ 5). – С. 2.
8. Грибан О. Г. Діяльність Українського товариства Червоного Хреста (20–30-ті роки XX ст.) [Електронний ресурс] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : [спец.] 07.00.01 «Історія України» / О. Г. Грибан; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2015. – 20 c. – Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/8408/1/Gryban.pdf (дата звернення: 15.04.2019).
9. Грибан О. Г. Створення Українським Товариством Червоного Хреста системи військово-санітарної освіти у 30-ті рр. ХХ ст. [Електронний ресурс] / О. Г. Грибан // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 6 : Історичні науки. – 2014. – Вип. 12. – С. 19–29. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_6_2014_12_4 (дата звернення: 15.04.2019).
10. Заснування Головної управи Українського Товариства Червоного Хреста та її взаємодії з Міжнародною організацією Червоного Хреста під час інтернування Армії УНР в Польщі (1920–1924) // Бойчак, М. П. Українські лікарі за кордоном (Польща 1920-1924, Чехословаччина 1922–1940 рр.) : монографія / М. П. Бойчак, Р. М. Лякіна. – Київ : Медінформ, 2009. – Глава 14. – С. 76–90.
11. Івченко Л. Український Червоний Хрест у Києві (1919 – 1942) / Людмила Івченко // Матеріяли до історії української медицини : збірник / ред.-упоряд. М. Семчишин ; ред. кол.: П. Джуль, В. Марчук, П. Пундій [та ін.]. – Чікаго : Українське Лікарське Товариство Північної Америки. – Т. ІІ. – С. 132–151.
12. Кравець А. З історії медичної служби УПА : [про роль УЧХ в діяльності УПА] / Аретій Кравець // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Т. ХXVI. Лікарський збірник. Медицина і біологія : Заснований Євгеном Озаркевичем у 1898 році : Нова серія / Наук. т-во ім. Шевченка, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во у Львові. – Львів, 2010. – Т. XVIII. – С. 313–319.
13. Кравець А. Медики у визвольних змаганнях українського народу (від Українського Червоного Хреста до Служби Здоров’я УПА) / Аретій Кравець. – Львів : Галицька видавнича спілка, 2010. – 177 с. : фот. – (Нова медична бібліотека ; вип.14).
14. Плющ В. Лікарі – політичні та громадські діячі українського національного руху : (Скорочено) / В. Плющ // Лікарський збірник. Нова серія / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во у Львові, Наук. т-во ім. Шевченка у США, Осередок у Чикаґо. – Львів ; Чикаґо, 2002. – Т. XI: На пошану Василя Плюща. – С. 396–410.
15. Плющ В. Охорона здоров’я на Україні 1945–66 рр. / В. Плющ // Енциклопедія українознавства. Т. 5. – Перевидання в Україні. – Львів, 1996. – С. 1906–1910. – Про УЧХ на С. 1907, 1910.
16. Ріпецький М. Лікарі і медичний персонал на службі в УПА / М. Ріпецький, Б. Гук-Скала // Матеріяли до історії української медицини : збірник / ред.-упоряд. М. Семчишин ; ред. кол.: П. Джуль, В. Марчук, П. Пундій [та ін.]. – Чікаго : Українське Лікарське Товариство Північної Америки. – Т. ІІ. – С. 102–116.
17. Служинська З. Організація та діяльність підпільного Українського Червоного Хреста (1943–1950) / Зиновія Служинська // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Т. ХXVI. Лікарський збірник. Медицина і біологія. Нова серія / Наук. т-во ім. Шевченка, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во у Львові. – Львів, 2010. – Т. XVIII. – С. 330–344.
18. Служинська З. Організація та діяльність підпільного Українського Червоного Хреста (1943–1950) / Зиновія Служинська // Лікарський збірник. Нова серія / Наук. т-во ім. Шевченка, Лікар. комісія, Укр. лікар. т-во у Львові, Укр. лікар. т-во Півн. Америки. – Львів ; Чикаґо, 2000. – Т. VIIІ. – С. 38–52.
19. Срібна М. А. Український Червоний Хрест в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.) [Електронний ресурс] : автореф. дис. на здобуття наук . ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / М. А. Срібна ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2014. – 20 c. – Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/5173/1/Sribna.pdf (дата звернення: 15.04.2019).
20. Срібна М. А. Форми шефської роботи Українського Червоного Хреста в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.) [Електронний ресурс] / М. А. Срібна // Архіви України. – 2013. – № 2. – С. 79–87. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ay_2013_2_6 (дата звернення: 15.04.2019).
21. Товариство Червоного Хреста України : [офіційний сайт]. – Режим доступу: https://redcross.org.ua/ (дата звернення: 15.04.2019).
22. Ціборовський О. М. На варті здоров’я: історія становлення соціальної медицини і охорони громадського здоров’я в Україні / О. М. Ціборовський. – Київ : Факт, 2010. – 429 с.

[:]