Австрійська служба обмінів (OeAD) – найбільша організація Австрії у сфері міжнародного співробітництва. Вона вносить значний внесок у розвиток освітнього і наукового потенціалу Австрії та представляє освітню систему держави на міжнародному рівні. Головною метою організації є науковий і освітній обмін. Серед основних завдань організації є сприяння міжнародному науковому і культурному обміну.
Отримані бібліотекою книги видані за підтримки Австрійської служби обмінів:
| Ґлавініч Т. Життя бажань: роман / Томас Ґлавініч; пер. з нім. В. Кам’янця. – Чернівці: Книги – XXI, 2015. – 252 с. | |
| Роман австрійського письменника Томаса Ґлавініча розповідає нам історію чоловіка, який шукає відповіді на одвічні життєві питання: що таке щастя, кохання, зрада. Як бути добрим чоловіком, відповідальним батьком і пристрасним коханцем? «Його інтелект не знаходив сенсу і не давав відповідей. У коханні до жінок був сенс і відчуття відповіді. Бували дні, хвилини, коли він відчував, що ось вона – відповідь. Розчинитись у Марії – це було відповіддю. В жінці, в яку був закоханий, він потайки відчував універсум». |
 |
| Ґаусс К.-М. Європейська абетка / Карл-Маркус Ґаусс ; пер. з нім. Юрка Прохаська. – Чернівці: Книги – XXI, 2017. – 192 с. | |
| В «Європейській абетці» Карл-Маркус Ґаусс доти іронічно перевертає з боку на бік понад 30 понять, поки вони не зрадять свого прихованого значення – це справжній підручник для скептичних європейців. Запрошення до мандрівки континентом, незвіданішим і суперечливішим, ніж підозрюють ті, хто невпинно про нього розводиться. |  |
| Целан П. Нічийна троянда : поезії / Пауль Целан ; упоряд., пер. з нім., післямова та глосарій Петра Рихла (нім. та укр. мовами). – Чернівці: Книги – XXI, 2015. – 200 с. | |
| Збірка “Нічийна троянда” займає центральне місце в поетичному доробку Целана й вважається вершиною його творчості. Вона охоплює вірші, що виникли між 1959 і 1963 рр. Подібно до збірки “Мовні ґрати”, вона містить чітко виражену поетологічну програму, яка водночас є проектом буття. Конструювання нової дійсності відбувається із залученням екзистенційних питань і проблематики культурної ідентичності, насамперед страждань, заподіяних Голокостом, і відкриттям російської літератури, втіленням якої став для нього російсько-єврейський поет Осип Мандельштам. Космічні виміри Целанового універсуму виражаються, серед іншого, в численних інтертекстуальних зв’язках, які показують його як надзвичайно відкритого до світу поета. |  |
| Ґаус К.-М. Собакоїди та інші люди / Карл-Маркус Ґаус ; пер. з нім. Люба-Параскевія Стринадюк. – Львів: Човен, 2017. – 120 с. | |
| Карл-Маркус Ґаус, знаний численними глибокими текстами про малі народи й етнічні меншини Європи, у цій книжці відкриває читацтву ромські спільноти Східної Словаччини, зачаєні від зовнішнього світу. Автор знайомиться з ромами та їхніми сусідами, розповідає про тамтешні звичаї та побут, злидні й утіхи, про історичні передумови й сучасний перебіг непростого співжиття «чорних» і «білих» зовсім неподалік України; зрештою, про іншість і людське в кожному з нас. Українське видання проілюстровано фотографіями Курта Кайндля. Фото на обкладинці: «Ромська дівчинка в Луніку IX», Словаччина, 2002. |  |
| Кафка Ф. Перевтілення: оповідання, новели, притчі, уривки з роману «Замок» / Франц Кафка ; пер. з нім. Євген Попович. – Львів: Піраміда, 2010. – 128 с. – (Серія «Магістри Українського Перекладу»). | |
| Оповідання та притчі, що увійшли до книги, належать до вершинних досягнень малої прози австрійського письменника Франца Кафки. Вперше в Україні їх переклав на початку 60-х рр. XX ст. Євген Попович – у майбутньому один з видатних майстрів українського перекладу, на пошану якого й вийшла книга. У виданні вперше надруковані й два розділи з роману «Замок», над перекладом якого Євген Попович працював в останні роки свого життя. |
 |
| Перуц Л. Майстер Судного Дня: роман / Лео Перуц ; пер. з нім. Володимир Кам’янець. – Львів: Піраміда, 2012. – 140 с. | |
| “Знай, те, що було, ніколи не минає, і той, хто це вчинив, нехай готується до розплати Божої”, – ці слова промовив лікар і алхімік Салімбені 1532 року у Флоренції. Його похмурі пророцтва справджуються 1909 року у Відні. Кілька осіб один за одним позбавляють себе життя за подібних загадкових обставин, і що наймоторошніше, без будь-якого мотиву. А може, їх хтось змусив до самогубства? Головний герой, який сам підпадає під підозру, вдається до власних розслідувань… Розпочавшись як типовий детектив, оповідь виявляється пригодницькою експедицією в глибини людської душі. Читач крок за кроком разом з героями роману потрапляє в заплутаний лабіринт, де розмито межі між днем і ніччю, між здоровим глуздом і божевіллям, між логікою і галюцинацією, між реальним і нереальним. |  |
| Поллак М. До Галичини. Про хасидів, гуцулів, поляків і русинів. Уявна мандрівка зниклим світом Східної Галичини та Буковини / Мартін Поллак; пер. з нім. Нелі Ваховської. – Чернівці: Книги – XXI, 2017. – 272 с. | |
| «До Галичини» (1984) – перша книжка Мартіна Поллака, у якій письменник розвіює австрійський «цукровий» міф про колишню коронну землю Австро-Угорської імперії. Його уявна подорож проходить Східною Галичиною – ландшафтами скрути й нужди, де нафтові магнати та рабини-чудотворці гротескно співіснують із бідними єврейськими штетлями, де русини, поляки, румуни, гуцули, вірмени, караїми, німці, роми ледь виживають у корумпованому й неписьменному краї, де водночас твориться багатомовна культурна мозаїка та пишеться прекрасна література. Книжка ілюстрована оригінальними фотографіями з архіву автора. |
 |
| Гайсенюк В. Початок кінця. Москвофіли у Великій війні (1914-1918) / Віталій Гайсенюк. – Чернівці: Друк Арт, 2017. – 304 с. | |
| У монографії на основі комплексного аналізу джерел та літератури простеже- но становище москвофільського руху на території підавстрійських Галичини й Буковини напередодні та в роки Великої війни 1914-1918 рр. Розкрито масштаби та характер діяльності москвофілів у складі російських окупаційних адміністрацій на території регіону в 1914-1917 рр., особливості взаємовідносин між австрійською владою та послідовниками москвофілів. Звернено увагу на масові репресії проти останніх та їх інтернування до концтаборів, зокрема Талергофа, простежено шляхи москвофільського біженства та особливості діяльності ростовського осередку москвофілів. Для викладачів, студентів, аспірантів, здобувачів, наукових працівників гуманітарної сфери та всіх, хто цікавиться історією заходу України і сепаратистських рухів. |
 |
| Пора серця. Інґеборґ Бахман – Пауль Целан. Листування: з листуваннями між Паулем Целаном і Максом Фрішем, а також між Інґеборґ Бахман і Жизель Целан-Лестранж / упоряд. й ком. Бертран Бадью, Ганс Гьоллер, Андреа Штоль і Барбара Відеман ; пер. Л. Цибенко, П. Рихло. – Чернівці: Книги – XXI, 2012. – 416 с. | |
| Любовні стосунки між обома найвидатнішими німецькомовними поетами після 1945 р. починаються у повоєнному Відні. Інґеборґ Бахман студіює там філософію, для Пауля Целана Відень – тільки проміжна станція. У травні 1948 року вони знайомляться, наприкінці червня він їде до Парижа. Їхнє листування після розлуки спочатку нечасте, нерішуче, відтак воно набирає обертів і продовжується в нових драматичних фазах. Кожна з цих фаз має своє власне обличчя: свій особливий тон, свої теми, свої сподівання, свою динаміку, свою власну форму мовчання. Наприкінці 1961 р. листовний діалог й особисті зустрічі припиняються, після того як психічна криза Целана під час т.зв. «афери Ґоль» досягає свого апогею. |  |
