Найкращий захист від кліщів – обережність!

240

З початком весняного потепління, окрім квітучих садів з’являються й перші паразити – кліщі. Укусів цих павукоподібних, людині слід остерігатися під час відпочинку на природі. Вони загрожують такими хворобами, як іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт та марсельська гарячка. Кліщі це група, що налічує 40 тисяч видів, які мешкають в абсолютно різних місцях по всій планеті. Ми ж поговоримо про лісового кліща. Він живе в наших широтах і любить людську кров.

Сезонна активність кліщів спостерігається з березня до листопада та має два виражені піки активності – у квітні-травні та серпні-вересні. Кліщі можуть нападати на людину у будь-який час дня і ночі та в будь-яку погоду. Зазвичай, їх менше в суху спекотну погоду і більше в прохолодну, похмуру.

Живляться кліщі кров’ю, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб. Напившись крові людини або тварини кліщ відпадає самостійно для відкладання яєць в ґрунт.

кл_щ_3Лісовий кліщ ховається в траві або на нижніх частинах чагарників, любить вологі і темні місця в листяному лісі або густому підліску. Думка, що кліщі падають згори, дуже поширена, але вона помилкова. Кліщі підстерігають сидячи на кінчиках травинок, листя нижніх гілок кущів. Лісові кліщі малорухливі і за все життя навряд проповзають десяток метрів. При наближенні людини або тварини кліщ розчепірює лапки і судорожно намагається вчепитися у свого майбутнього господаря. Лапки лісового кліща забезпечені кігтиками і присосками, що дозволяє йому надійно вчепитися в свою ціль. Не даремно існує приказка: «причепитися як кліщ».

Симптоми укусу кліща

  • Причепившись до одягу людини, кліщі кл_щ_4переповзають на тіло і присмоктуються до місць з найбільш тонкою шкірою: за вухами, на шиї, пахвами, в паховій області. Тому, повернувшись додому, обов’язково огляньте себе на наявність кліщів.
  • Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, і тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Дорослих кліщів, що присмокталися, можливо помітити через 2-3 дні: в місці наявності кліща з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах. Нападають і зовсім маленькі, майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), що часто для людини залишається не помітним.
  • Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин. Якщо його помітити одразу, буде легше видалити. Чим більше часу пройшло від присмоктування кліща, тим більша вірогідність зараження.

Перша допомога при укусі кліща

  1. слід зняти, як можна швидше, звернутись до лікаря
  2. при відсутності можливості звернутись до лікаря, видалення проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, слід повільно його видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце кл_щ_2присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.
  3. Не капайте на кліща олією, вона перекриє доступ кисню і вб’є його, і тим самим, збільшить ризик зараження.
  4. Видаленого кліща слід помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд, щільно закрити кришку. Віднести для лабораторного дослідження
  5. Всім, що підпали під напад кліща, рекомендується проводити щоденно термометрію протягом двох тижнів і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу звертатись до лікаря-інфекціоніста.

Як захистити себе від нападу кліщів ?

  • одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором;
  • проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;
  • звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м місце для привалів, нічного сну на природі;
  • вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;
  • якщо разом з вами на природі перебував ваш пес – його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання;
  • використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції. Користуватись репелентами слід з урахуванням особливостей свого організму. При виникненні алергічних реакцій необхідно звертатись до лікарів.

Дотримуйтесь цих простих методів захисту від кліщів і вони Вас не потривожать!

Література

Книги

  1. Акимов И. А. Хищные и паразитические клещи-хейлетиды : монография / И. А. Акимов, В. Т. Горголь. – Киев : Наукова думка, 1990. – 120 с.
  2. Балашов Ю. С. Кровососущие клещи (Ixodoidea) – переносчики болезней человека и животных : монография / Ю. С. Балашов. – Ленинград : Наука, 1967. – 320 с.
  3. Брэм А. Э. Жизнь животных : в 3 т. Т. III : Пресмыкающиеся. Земноводные. Рыбы. Беспозвоночные / А. Э. Брэм. – Москва : ТЕРРА, 1992. – 496 с. : ил.
  4. Верета Л. А. Природная гетерогенность и целенаправленный отбор штаммов вируса клещевого энцифалита : монография / Л. А. Верета, М. С. Воробьева. – Москва : Медицина, 1990. – 128 с. : ил.
  5. Епідеміологія: підруч. для студ. вищ. мед. навч. закл. / А. М. Андрейчин, З. П. Василишин, Н. О. Виноград [та ін.] ; за ред. І. П. Колеснікової. – Вінниця : Нова книга, 2012. – 576 с. – Зі змісту: [Хвороба Лайма]. – С. 431–438. – Зі змісту: [Кліщовий енцефаліт]. – С. 438–445.
    «Щорічно у світі реєструється до 10-15 тис. тяжких випадків хвороби, що потребують госпіталізації. За останні 30 років спостерігається безперервний ріст захворюваності на кліщовий енцефаліт у країнах Європи. Україна також ендемічна, уперше хворобу було діагностовано у 1945 р. на Буковині, а у Закарпатській, Львівській областях та Волині – у 1948 р. Ареал природного осередку енцефаліту охоплює Полісся, Прикарпаття, Карпати, Закарпаття, гірську частину Криму, лісостепову частину центральної України.»
  6. Івахів О. Л. Кабінет інфекційних захворювань : [навч. посіб.] / О. Л. Івахів, Р. Ю. Грицко, І. О. Кіселик. – Тернопіль, 2006. – 233 с. – Зі змісту: [Хвороба Лайма]. – С. 180–186.
  7. Інфекційні хвороби : підруч. для студ. мед. вузів / за ред. М. Б. Тітова. – Київ: Вища школа, 1995. – 567 с. – Зі змісту: [Системний кліщовий бореліоз]. – С. 431–434. «Вперше бореліоз зафіксовано у 1913 р. Пізніше задовго до відкриття збудника, хворобу описали під різними назвами: хвороба Лайма, хронічна мігруюча еритема, кліщова еритема, хвороба Бургдорфера, синдром Бонварта, Ліпшютца. Збудник був виділений у 1982 р.від кліщів біля міста Лайм 9штат Коннектикут США.»
  8. Лобзин Ю. В. Лайм-борелиоз (иксодовые клещевые боррелиозы) : моногр. / Ю. В. Лобзин, А. Н. Усков, С. С. Козлов. – Санкт-Петербург : ФОЛИАНТ, 2000. – 160 с. – (Актуальные инфекции).
  9. Станек В. Я. Иллюстрированная энциклопедия животных : переводное издание / В. Я. Станек. – [Прага] : Артия, 1988. – 612 с. : ил.
  10. Хадорн Э. Общая зоология : пер. с нем. / Э. Хадорн, Р. Венер ; под ред. В. В. Малахова. – Москва : Мир, 1989. – 528 с. : ил.
  11. Хедстром, Ричард. Приключения с насекомыми : справочное издание / Р. Хедстром ; под ред. Б. В. Добровольского ; пер. с англ. Е. Б. Яковлевой. – Москва : Мир, 1967. – 172 с. : ил.
  12. Шлоссберг Д. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней: практ. рук. для врачей и студентов / Д. Шлоссберг, И. А. Шульман. – Москва : Бином, 2000. – 320 . – Из содерж.: [Болезнь Лайма]. – С. 127.

Публікації з періодичних видань та збірників

  1. Андрейчин М. А. Особливості перебігу кліщового енцефаліту за різних шляхів інфікування / М. А. Андрейчин, Р. С. Морочковський // Інфекційні хвороби. – 2013. –№ 2. – С. 39–45.
  2. Бацюра А. В. Проблема клещевого боррелиоза в практике клинициста / А. В. Бацюра // Здоров’я України – ХХІ сторіччя. – 2012. – Вересень (№ 17/294). – С. 47–48.
  3. Бацюра А. В. Проблема Лайм-боррелиоза в практике клинициста / А. В. Бацюра // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2011. – № 4. – С. 17–26.
  4. Бацюра Г. В. Дерматологічні аспекти хвороби Лайма / Г. В. Бацюра // Інфекційні хвороби у клінічній та епідеміологічній практиці : матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоц. інфекціоністів України, Львів, 21-22 трав. 2009 р. / МОЗ України, Асоц. інфекціоністів України, Терноп. держ. мед. ун-т ім. І. Я. Горбачевського. – Тернопіль : ТДМУ, “Укрмедкнига”, 2009. – С. 241–242.
  5. Білецька Г. Лайм-бореліоз в Україні / Г. Білецька // СЕС. Профілактична медицина. – 2011. – № 2. – С. 30–31.
  6. Богадельников И. В. Клещевой системный боррелиоз / И. В. Богадельников, О. Ю. Елисеева, О. В. Крутикова // Здоровье ребенка. – 2011. – № 4. – С. 68–69.
  7. Богадельников И. В. Клещевой системный боррелиоз / И. В. Богадельников, О. Ю. Елисеева, О. В. Крутикова // Здоровье ребенка. – 2011. – № 4. – С. 68–69.
  8. Виноград Н. О. Визначення клінічного випадку хвороби на геморагічну гарячку з нирковим синдромом / Н. О. Виноград, Т. В. Буркало, Л. П. Козак // Інфекційні хвороби у клінічній та епідеміологічній практиці : матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоц. інфекціоністів України, Львів, 21-22 трав. 2009 р. / МОЗ України, Асоц. інфекціоністів України, Терноп. держ. мед. ун-т ім. І. Я. Горбачевського. – Тернопіль : ТДМУ, “Укрмедкнига”, 2009. – С. 247–249.
  9. Виноград Н. О. Ураження нервової системи при кліщовому енцефаліті на заході України / Н. О. Виноград, З. П. Василишин // Практична медицина. – 2011. – Т. XVII, № 2. – С. 5–8.
  10. Вовк Л. М. Хвороба Лайма / Л. М. Вовк // Медицинские аспекты здоровья женщины. – 2011. – № 3. – С. 29–34.
  11. Волоха А. П. Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз) у дітей / А. П. Волоха // Інфекційні хвороби. – 2014. – № 1. – С. 80–87.
  12. Деякі аспекти диференційної діагностики природно-вогнищевих трансмісивних інфекцій, що передаються іксодовими кліщами / Г. В. Білецька, І. М. Лозинський, І. І. Бень [та ін.] // Лабораторна діагностика. – 2015. – № 1. – С. 29–36.
  13. Динаміка ситуації щодо хвороби Лайма на Закарпатті / С. М. Туряниця, Ю. В. Андрашко, В. О. Петров [та ін.] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2012. – № 1/2. – С. 34–39.
  14. Дятлов И. А. Перспективы создания вакцин против укуса клеща для неспецифической профилактики трансмиссивных заболеваний / И. А. Дятлов, С. Ф. Бикетов, В. В. Фирстова // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. – 2011. – № 4. – С. 101–106.
  15. Зінчук О. М. Лайм-бореліоз : клініко-імунопатогенетичні особливості та екстрене превентивне лікування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : [спец.] 14.01.13 ”Інфекційні хвороби” / О. М. Зінчук ; Ін-т епідеміол. та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського НАМН України. – Київ, 2010. – 41 с. – Бібліогр.: с. 32-36 (45 назв).
  16. Зінчук О. М. Особливості ураження печінки при Лайм-бореліозі / О. М. Зінчук // Гепатологія. – 2011. – № 2. – С. 39–44.
  17. Зінчук, Олександр Миколайович. Прогнозування проградієнтного перебігу Лайм-бореліозу за оцінкою особливостей цитокінової регуляції / О. М. Зінчук // Львівський медичний часопис = Acta Medica Leopoliensia. – 2011. – Vol. 17, № – С. 48-51.
  18. Иксодовые клещи, как резервуар природно-очаговых риккетсиозов / М. Т. Гафарова, Э. Э. Алиева, С. С. Абдулгазис [и др.] // Профілактична медицина (епідеміологія, мікробіологія, вірусологія, паразитологія, інфекційні хвороби). – 2012. – № 1. – С. 58–63.
  19. Іксодовий кліщовий бореліоз та ерліхіоз у Харківській області / В. П. Малий, Н. В. Шепилєва, О. В. Волобуєва [та ін.] // Інфекційні хвороби у клінічній та епідеміологічній практиці : матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоц. інфекціоністів України, Львів, 21-22 трав. 2009 р. / МОЗ України, Асоц. інфекціоністів України, Терноп. держ. мед. ун-т ім. І. Я. Горбачевського. – Тернопіль : ТДМУ, “Укрмедкнига”, 2009. – С. 270–272.
  20. Імунобіологічні властивості штамів вірусу кліщового енцефаліту / М. М. Козловський, І. М. Лозинський, Є. Г. Рогочий [та ін.] // Матеріали XIV Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств, 04-06 жовтня 2012 року, м. Донецьк : [тези доп.]. – Донецьк ; Київ ; Чікаго, 2012. – С. 261.
  21. Кожные проявления поздней стадии болезни Лайма / А. А. Нафеев, И. Б. Виноградова, Л. В. Тишина [и др.] // Клиническая медицина. – 2011. – № 2. – С. 59–60.
  22. Комаренко Н. С. Іксодовий кліщовий бореліоз на Київщині / Н. С. Комаренко // Практична медицина. – 2011. – Т. XVII, № 2. – С. 57–60.
  23. Малий В. П. Кліщові інфекції (хвороба Лайма, гранулоцитарний анаплазмоз і моноцитарний ерліхіоз) у Харьківській області / В. П. Малий, Н. В. Шепилєва // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2013. – № 2. – С. 49–52.
  24. Малов В. А. Иксодовые клещевые боррелиозы (Лайм-боррелиозы) / В. А. Малов, А. Н. Горобченко // Медицина неотложных состояний. – 2011. – № 5. – С. 115–119.
  25. Методичні рекомендації з епідеміології, клініки, лабораторної діагностики та профілактики гранулоцитарного анаплазмозу людини : Оприлюднений проект наказу МОЗ України // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2012. – № 10. – С. 5–15
  26. Морочковський Р. С. Клінічні випадки гранулоцитарного анаплазмозу людини на території Волині / Р. С. Морочковський, І. І. Бень // Інфекційні хвороби. – 2015. – № 3. – С. 92–94.
  27. Про затвердження Методичних рекомендацій “Неспецифічна профілактика трансмісивних природо-вогнищевих інфекцій, що передаються іксодовими кліщами” : наказ МОЗ України № 369 від 13.05.2013 р. // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. – 2013. – № 11. – С. 5–19.
  28. Стан і перспективи досліджень кліщових мікст-інфекцій в Україні / Г. В. Білецька, І. М. Лозинський, О. С. Друль [та ін.] // Матеріали XIV Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств, 04-06 жовтня 2012 року, м. Донецьк : [тези доп.]. – Донецьк ; Київ ; Чікаго, 2012. – С. 255.
  29. Федонюк Л. Я. Клініко-епідеміологічна характеристика хвороби Лайма на території Тернопільщини / Л. Я. Федонюк, О. Г. Попадинець, М. І. Грищук // Клінічна та експериментальна патологія. – 2013. – Т. 12, №1. – С. 152–156.
  30. Філоненко Г. В. Кліщовий енцефаліт: погляд паразитолога / Г. В. Філоненко, Л. І. Кордупель // Therapia. Укр. мед. вісник. – 2011. – № 6. – С. 16–18.
  31. Філоненко Г. В. Рекомендації щодо профілактики кліщового енцефаліту / Г. В. Філоненко // Therapia. Укр. мед. вісник. – 2011. – № 6. – С. 75–76.
  32. Хвороба Лайма на Тернопільщині / Н. А. Васильєва, О. Л. Івахів, В. О. Качор [та ін.] // Інфекційні хвороби. –2011. – № 2. – С. 50–53.
  33. Хронічна мігруюча еритема на Буковині: випадки з практики (клініцисту на замітку) / Н. А. Богачик, А. С. Сидорчук, Я. В. Венгловська [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. – 2012. – Т. 11, № 4. – С. 165–166.
  34. Чемич М. Д. Клініко-епідеміологічні особливості іксодового кліщового бореліозу на Сумщині / М. Д. Чемич, Т. О. Болецька, Г. І. Христенко // Профілактична медицина (епідеміологія, мікробіологія, вірусологія, паразитологія, інфекційні хвороби). – 2011. – № 4. – С. 56–59.
  35. Шкільна М. І. Лайм-Бореліоз у працівників лісових господарств Тернопільської області / М. І. Шкільна // Інфекційні хвороби. – 2016. – № 1. – С. 36–40.